ѕархомчук ќ.—. доктор пол≥тичних наук, доцент кафедри ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин та зовн≥шньоњ пол≥тики ≤нституту м≥жнародних в≥дносин  ињвського ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка

CONVERSION POLICY IN UKRAINE ON THE EDGE OF MILLENIUM Ц POLICY OF DEVELOPMENT AND CREATION OF HIGH TECHNOLOGIES

ѕќЋ≤“» ј  ќЌ¬≈–—≤ѓ ¬ ” –јѓЌ≤ Ќј ћ≈∆≤ “»—я„ќЋ≤“№ Ц ѕќЋ≤“» ј –ќ«¬»“ ” “ј —“¬ќ–≈ЌЌя ¬»—ќ »’ “≈’ЌќЋќ√≤…

–озв'¤занн¤ глобальних проблем вимагаЇ зд≥йсненн¤ св≥товим сп≥втовариством ц≥леспр¤мованоњ узгодженоњ пол≥тичноњ стратег≥њ. √оловною складовою пол≥тичних реформ св≥тового сп≥втовариства Ї дем≥л≥таризац≥¤ сучасного св≥ту. ¬она Ї радикальним засобом забезпеченн¤ гарантованоњ безпеки св≥тового сп≥втовариства в ц≥лому та окремих держав, зокрема ”крањни.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших складових структури процесу дем≥л≥таризац≥њ Ї конверс≥¤. «в≥дси Ц нагальна потреба пол≥толог≥чного анал≥зу державноњ пол≥тики, форм та метод≥в конверс≥њ, особливостей функц≥онуванн¤ механ≥зм≥в конверс≥њ в ”крањн≥.  омплексн≥ досл≥дженн¤ з даноњ теми в ”крањн≥ не проводились. Ќагальною Ї потреба комплексно розгл¤нути проблему конверс≥њ в еволюц≥њ, що надасть допомогу у визначенн≥ напр¤м≥в та механ≥зм≥в конверс≥њ дл¤ њх використанн¤ в процес≥ њњ проведенн¤  в ”крањн≥.

Ќа момент проголошенн¤ јкта незалежност≥ ”крањни (1991) до њњ в≥йськово-промислового комплексу входили близько 3,6 тис. п≥дприЇмств, що п≥дпор¤дковувались семи машинобуд≥вним ≥ дев'¤ти оборонним м≥н≥стерствам колишнього —–—– ≥ на них працювало близько 3 млн ос≥б.[1]

≤з розпадом —оюзу –—– добре збалансований ¬ѕ , ¤кий забезпечував –ад¤нському —оюзу одне з пров≥дних м≥сць у св≥т≥, був под≥лений м≥ж новими державами. ƒо ”крањни в≥д≥йшла майже третина ¬ѕ  колишнього —оюзу. ¬ласне оборонна промислов≥сть ”крањни була представлена 700 п≥дприЇмствами. ќснову ¬ѕ  ”крањни на момент розпаду —оюзу складали 344 орган≥зац≥њ, у тому числ≥ 205 виробничих об'Їднань ≥ п≥дприЇмств, 139 науково-виробничих об'Їднань ≥ орган≥зац≥й, ≥з загальною чисельн≥стю зайн¤тих 1,45 млн ос≥б. –≥чний випуск продукц≥њ складав 21,79 млрд руб. (у ц≥нах 1980 р., 1 дол. = 0,65 руб.).  ≥льк≥сть п≥дприЇмств, ¤к≥ випускали основну частину оборонноњ продукц≥њ (приблизно 80 %), дор≥внювала 27.[2]

”часть ”крањни на той пер≥од в розробленн≥ та постачанн≥ озброЇнь складала: у ф≥н≥шних поставках озброЇнь Ц 15 % (–ос≥¤ Ц 79 %); у ф≥н≥шних розробках Ц 7 % (–ос≥¤ Ц 91 %); у контрагентних поставках Ц 14 % (–ос≥¤ Ц 71 %).[3]

—еред найрозвинен≥ших галузей ¬ѕ  ”крањни була рад≥оелектронна, ракетно-косм≥чна, танкова та ≥н. ƒо розпаду —оюзу в ”крањн≥ будувалос¤ приблизно половина корабл≥в в≥йськово-морського флоту, стратег≥чних ракет, танк≥в, рад≥оелектронного обладнанн¤ (засоб≥в –≈Ѕ, нав≥гац≥њ та ≥н.). Ѕлизько 70 % корабл≥в ¬ћ‘ колишнього —–—– були обладнан≥ газотурб≥нними двигунами украњнськоњ розробки та виробництва.[4]

¬исок≥ потенц≥йн≥ можливост≥ мала украњнська суднобуд≥вна промислов≥сть, в ¤коњ тоннаж суден, що випускались, складав 30 % в≥д всього обс¤гу колишнього —–—–, а за к≥льк≥стю суден Ц 40 %.[5]

¬≥д колишнього —–—– ”крањна успадкувала майже третину косм≥чного потенц≥алу. ¬ ракето- ≥ супутникобудуванн≥ були зад≥¤н≥ понад 140 п≥дприЇмств та ≥нститут≥в з 200 тис. працюючих. « 20 тип≥в м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет 12 розробл¤лис¤ ≥ виготовл¤лис¤ в ”крањни.[6]

Ќайб≥льш досконал≥ системи управл≥нн¤ косм≥чними апаратами та ракетонос≥¤ми, у тому числ≥ "ѕротонами", "—оюзами", дл¤ станц≥њ "ћир" також створювались на украњнських п≥дприЇмствах. ѕавлоградський механ≥чний завод виготовл¤в всесв≥тньо в≥дом≥ твердопаливн≥ ракети "——-24". Ўироку попул¤рн≥сть здобули ракети-нос≥њ " осмос", "÷иклон", "«ен≥т", "ќкеан".

ƒо позитивних можливостей ¬ѕ  ”крањни сл≥д в≥днести й те, що у спадок в≥д —–—– крањна отримала розгалужену мережу науково-досл≥дних центр≥в та досл≥дно-конструкторських виробництв. « 21 "критичноњ" технолог≥њ, що розробл¤ли пров≥дн≥ науков≥ центри св≥ту, ”крањна (у склад≥ —–—–) опрацювала 17. —еред них Ц весь блок проблем з електрон≥ки й к≥бернетики, рад≥олокац≥йн≥ станц≥њ (–Ћ—) дл¤ ви¤вленн¤ малопом≥тних ц≥лей, технолог≥¤ —“≈Ћ—, композити, лазерна техн≥ка, нов≥ виробнич≥ технолог≥њ. ¬с≥ ц≥ розробки в≥дпов≥дали тогочасному св≥товому р≥вню, мали (≥ мають дос≥) реальн≥ шанси експортного ≥ конверс≥йного використанн¤.[7]

ѕ≥дприЇмства ¬ѕ  виробл¤ли не т≥льки озброЇнн¤ та в≥йськову техн≥ку (ќ¬“), вони випускали також побутову рад≥о-, теле-, фото- ≥ к≥ноапаратуру, холодильники, пилососи ≥ пральн≥ машини. ” ц≥лому частка оборонних п≥дприЇмств у загальному виробництв≥ непродовольчих товар≥в народного споживанн¤ дос¤гала 20 %. —л≥д мати на уваз≥, що в≥йськову продукц≥ю виробл¤ли ≥ п≥дприЇмства галузей, ¤к≥ орган≥зац≥йно не входили до ¬ѕ , Ц електротехн≥чна, автомоб≥лебуд≥вна та де¤к≥ ≥н.[8]

“аким чином, кордони в≥йськово-промислового комплексу були досить умовн≥ та визначалис¤ не ст≥льки ознакою переважного випуску в≥йськовоњ продукц≥њ, ск≥льки належн≥стю п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ до т≥Їњ чи ≥ншоњ управл≥нськоњ структури.

”крањна не мала завод≥в з виробництва стр≥лецькоњ зброњ, де¤ких тип≥в ав≥ац≥йноњ техн≥ки; на њњ теренах виробл¤лос¤ лише 3 % необх≥дних дл¤ збройних сил к≥нцевих зразк≥в ќ¬“, у той час ¤к загальний обс¤г в≥йськово-техн≥чноњ продукц≥њ становив 20 % в≥д обс¤гу в≥йськового виробництва колишнього —–—–.  р≥м того, обс¤г випуску ќ¬“ на 80 % залежав в≥д зовн≥шн≥х поставок комплектуючих елемент≥в з ≥нших республ≥к колишнього –ад¤нського —оюзу (у св≥тов≥й практиц≥ цей показник у розм≥р≥ 40 % ≥ б≥льше вважаЇтьс¤ неприпустимим, оск≥льки не забезпечуЇ необх≥дного р≥вн¤ нац≥ональноњ безпеки).[9]

  ќтже, на момент проголошенн¤ державноњ незалежност≥ п≥дприЇмства ¬ѕ  ”крањни мали значн≥ потужност≥ з випуску в≥йськовоњ продукц≥њ (28 % валового виробництва —–—–), але вкрай незначну питому вагу готовоњ з повним замкненим циклом ≥   залежали в≥д зовн≥шн≥х поставок. ¬се це вимагало проведенн¤ конверс≥њ.

 онверс≥¤ в≥йськово-промислового комплексу ”крањни в≥дбуваЇтьс¤ з 1991 р. ¬раховуючи, що на пер≥од становленн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави обс¤ги в≥йськового виробництва в економ≥ц≥ крањни були дуже високими ≥ не в≥дпов≥дали економ≥чним потребам крањни, а також т¤гар в≥йськових витрат був т¤гарем ≥ дл¤ њњ економ≥ки, питанн¤ конверс≥њ оборонноњ промисловост≥ та розвитку виробництва цив≥льноњ продукц≥њ постали особливо гостро.

1992 р. в ”крањн≥ був в≥дм≥чений так званою "шоковою" конверс≥Їю. 184 п≥дприЇмства ≥з 356 припинили виробництво в≥йськовоњ техн≥ки, що за варт≥стю зумовило спад з 26,7 млрд до 9,4 млрд крб. ќдночасно майже на 115 % зросло виробництво цив≥льноњ продукц≥њ, хоча за товарами народного споживанн¤ сталос¤ скороченн¤ на 8 % [10].

 онверс≥њ в ”крањн≥ п≥дл¤гали п≥дприЇмства таких галузей, ¤к паливна, нафтопереробна, газова, чорна металург≥¤, х≥м≥чна ≥ нафтох≥м≥чна, машинобудуванн¤ ≥ металообробка, важкого, енергетичного, транспортного ≥ зал≥зничного машинобудуванн¤, електротехн≥чноњ, танкобуд≥вний ≥ ≥нструментальноњ промисловост≥ та ≥н. «акритт¤ ≥ скороченн¤ в≥йськових п≥дприЇмств в ”крањн≥ викликало ц≥лу низку проблем, пов'¤заних ≥з соц≥ально-економ≥чними аспектами.

« метою реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики розвитку народного господарства в машинобудуванн≥ та в≥йськово-промисловому комплекс≥, спри¤нн¤ структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, формуванню системи заход≥в щодо забезпеченн¤ економ≥чноњ ≥ в≥йськово-пол≥тичноњ самост≥йност≥ держави у кв≥тн≥ 1992 р. було створено ћ≥н≥стерство машинобудуванн¤, в≥йськово-промислового комплексу ≥ конверс≥њ ”крањни Ц ћ≥нмашпром (з 1997 р. Ц ћ≥н≥стерство промисловоњ пол≥тики ”крањни Ц ћ≥нпромпол≥тики).

ѕочатковий пер≥од проведенн¤ конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  ”крањни (з 1989 р.) зд≥йснювавс¤ за планами колишнього —–—–, ¤к≥ не брали до уваги нац≥ональних ≥нтерес≥в майбутньоњ суверенноњ держави. « набутт¤м незалежност≥ в ”крањн≥ було розроблено ≥ затверджено ур¤дом основн≥ напр¤ми державноњ програми в≥йськового виробництва. —тавилос¤ завданн¤ зберегти потенц≥ал оборонного комплексу ¤к базового, використати його можливост≥ дл¤ зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови, техн≥чного переобладнанн¤ промислового сектора економ≥ки, розвитку с≥льського господарства ≥ переробних галузей. ќдночасно було визначено п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, що п≥дл¤гали глибок≥й конверс≥њ Ц насамперед т≥, де спад обс¤г≥в в≥йськового виробництва перевищував 20 %.

« 1992 р. припинились державн≥ замовленн¤ на виробництво в≥йськовоњ продукц≥њ, що поставило п≥дприЇмства ¬ѕ  у т¤жк≥ умови. ќбс¤г виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ за цей р≥к скоротивс¤ майже втрич≥. ÷е призвело до по¤ви 550 тис. безроб≥тних. «ниженн¤ випуску найб≥льш науком≥сткоњ, високотехнолог≥чноњ в≥йськовоњ продукц≥њ спричинило значн≥ втрати прибутк≥в. ѕ≥двищились темпи розпаду основного кадрового складу п≥дприЇмств ¬ѕ . ѕерет≥канн¤ висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в зд≥йснювалось до комерц≥йних структур.

”р¤д ”крањни намагавс¤ вжити певних заход≥в дл¤ зниженн¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ напруженост≥ у зв'¤зку з конверс≥Їю ¬ѕ . ƒл¤ цього у 1992 р. ћ≥нмашпром завершив розробку 540 ц≥льових комплексних науково-техн≥чних програм розвитку виробництва продукц≥њ р≥зноман≥тного призначенн¤ (асортимент Ц 5,0 тис. найменувань). ѕри розробц≥ наведених програм передбачалас¤ можлив≥сть переходу до рухливих форм ринковоњ кон'юнктури ≥ формуванн¤ багато¤русноњ "п≥рам≥ди" пр≥оритет≥в. ƒо верхньоњ частини "п≥рам≥ди" потрапили: виробництво технолог≥чних комплекс≥в дл¤ с≥льського господарства Ц близько 3,5 тис. найменувань с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, 45 програм дл¤ харчовоњ та переробноњ промисловост≥; 41 програма  створенн¤ медичноњ техн≥ки та апаратури, обладнанн¤ дл¤ виробництва л≥к≥в; 62 програми Ц щодо товар≥в народного споживанн¤ ≥ виробництва складноњ побутовоњ техн≥ки. ќкремий напр¤мок, пов'¤заний ≥з захистом довк≥лл¤, переробкою та утил≥зац≥Їю в≥дход≥в виробництва, складала група з 34 еколог≥чно захищених та енергозбер≥гаючих технолог≥й. ѕри розробц≥ 540 ц≥льових програм було передбачено використанн¤ ≥нвестиц≥й ≥ техн≥чноњ допомоги заруб≥жних крањн.

–езультати виконанн¤ ц≥льових програм засв≥дчили необх≥дн≥сть њхнього перегл¤ду ¤к у ¤к≥сному, так ≥ в к≥льк≥сному аспектах. « ц≥Їю метою в березн≥ 1993 р.  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в постанову "ѕро п≥двищенн¤ науково-техн≥чного виробничого потенц≥алу ¬ѕ  дл¤ розвитку економ≥ки", в≥дпов≥дно до ¤коњ 142 комплексн≥ науково-техн≥чн≥ програми було згруповано у 22 пр≥оритетних завданн¤ розвитку економ≥ки, на виконанн¤ ¤ких передбачалось ф≥нансуванн¤ у розм≥р≥ 568,8 млрд крб (у ц≥нах 1993 р.), причому менша частина (32,8 %) Ц з державного бюджету, решта Ц за власний кошт п≥дприЇмств ≥ за допомогою кредитуванн¤.

ƒо переваг прийн¤того в ”крањн≥ вар≥анту оборонноњ конверс≥њ належать, передус≥м, його ц≥леспр¤мована ор≥Їнтац≥¤ щодо випуску цив≥льноњ продукц≥њ, ¤ка на тепер≥шн≥й час найб≥льш потр≥бна народному господарству. –озроблений державний механ≥зм управл≥нн¤ за допомогою спец≥альноњ м≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ та регулюванн¤ через державне замовленн¤ процесу конверс≥њ дозвол¤в уникнути масового безроб≥тт¤ ≥ хаосу п≥д час перебудови воЇнноњ промисловост≥. ¬≥н мав забезпечити ефективний розпод≥л обмежених ф≥нансових та сировинних ресурс≥в пом≥ж п≥дприЇмствами сучасного ћ≥нпромпол≥тики, а також б≥льш т≥сн≥ взаЇмостосунки м≥ж в≥йськовими та цив≥льними п≥дприЇмствами, створюючи тим самим спри¤тлив≥ умови дл¤ виробництва продукц≥њ за замкненим циклом.

јнал≥зуючи переб≥г зд≥йсненн¤ конверс≥њ ¬ѕ  ”крањни, сл≥д констатувати, що на¤вн≥ усп≥хи й недол≥ки т≥сно пов'¤зан≥ з економ≥чною ситуац≥Їю в держав≥ в ц≥лому. ѕозитивний вплив конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  на економ≥ку ви¤вивс¤ в тому, що в умовах кризового стану в держав≥ вже у 1993 р. вдалос¤ стримати пад≥нн¤ виробництва промисловоњ продукц≥њ, а в машинобудуванн≥ обс¤г виробництва нав≥ть зр≥с на 4,5 %. ” той же час виробництва новоњ продукц≥њ становили лише 5,0 %. ѕричина цього Ц брак кошт≥в на перепроф≥люванн¤ та п≥дготовку сер≥йного виробництва.

« того часу, ¤к ”крањна здобула незалежн≥сть, вона пост≥йне скорочувала своњ збройн≥ сили та проводила конверс≥ю в≥йськовоњ промисловост≥. „исельн≥сть збройних сил скоротилась б≥льше, н≥ж у дв≥ч≥.

“емпи скороченн¤ обс¤г≥в в≥йськового виробництва набагато перевищували темпи скороченн¤ збройних сил та, в≥дпов≥дно, витрат на њх утриманн¤.

—л≥д врахувати, що в 1990-т≥ рр. ”крањна мала "деформований" ¬ѕ , ¤кий  був нездатний повн≥стю забезпечити «бройн≥ —или необх≥дним озброЇнн¤м та в≥йськовою техн≥кою. “ому сьогодн≥ у процес конверс≥њ необх≥дно внести ч≥тк≥ пол≥тичн≥ та в≥йськово-стратег≥чн≥ ор≥Їнтири.

ѕерспективним завданн¤м збройних сил Ї поступовий, до 2015 р. перех≥д до профес≥йноњ арм≥њ. ÷е, зокрема, передбачаЇ вдосконаленн¤ системи комплектуванн¤ «бройних сил ”крањни та орган≥зац≥њ проходженн¤ в≥йськовоњ служби. ¬же зараз у «бройних силах розпочато запровадженн¤ зм≥шаного (екстеритор≥ального ≥ територ≥ального) принципу комплектуванн¤ збройних —ил особовим складом за рахунок сержант≥в ≥ солдат≥в, ¤к≥ проход¤ть строкову в≥йськову службу, та прийн¤тт¤ громад¤н на в≥йськову службу за контрактом. —аме такий п≥дх≥д спри¤тиме забезпеченню потреб збройних сил у фах≥вц¤х високоњ квал≥ф≥кац≥њ, здатних швидко опанувати та ефективно використовувати складну в≥йськову техн≥ку, ≥ водночас дозволить забезпечити п≥дготовку в≥йськових   резерв≥в.

¬провадженн¤ системи комплектуванн¤ особовим складом лише за рахунок прийн¤тт¤ громад¤н на в≥йськову службу за контрактом мало зд≥йснюватись у три етапи. Ќа першому етап≥ (2000-2005) планувалос¤ розробити необх≥дну нормативно-правову базу, удосконалити систему переводу «бройних сил з мирного на воЇнний стан, завершити оптим≥зац≥ю орган≥зац≥йно-штатних структур орган≥в управл≥нн¤ з'Їднань, в≥йськових частин та установ, а також остаточно перейти на зм≥шаний принцип комплектуванн¤. Ќа к≥нець пер≥оду передбачалос¤ мати у збройних силах близько 50 тис. сержант≥в ≥ солдат≥в за контрактом, що складатиме приблизно 30 % в≥д њх загальноњ чисельност≥. “ака к≥льк≥сть дозволить укомплектувати вс≥ посади молодших командир≥в, а також основну к≥льк≥сть посад, ¤к≥ визначають бойову готовн≥сть з'Їднань ≥ в≥йськових частин.  р≥м того, передбачалос¤ скоротити терм≥н строковоњ служби до 12 м≥с¤ц≥в.

Ќа другому етап≥ (2006-2010) за м≥рою оснащенн¤ збройних сил сучасними зразками озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, буде проведено подальшу оптим≥зац≥ю чисельност≥ збройних сил та доведено укомплектован≥сть сержантами ≥ солдатами за контрактом до 50 %.

Ќа третьому етап≥ (2011-2015) передбачаЇтьс¤ завершити повний перех≥д на службу за контрактом.

¬иконанн¤ цих план≥в у сукупност≥ з ≥ншими заходами дозволить перейти до профес≥йноњ арм≥њ, що спри¤тиме не лише п≥двищенню р≥вн¤ боЇздатност≥ збройних сил, але й реальному забезпеченню прав молод≥ у вибор≥ сфери реал≥зац≥њ своњх ≥нтерес≥в.

ѕередбачаютьс¤ також зм≥ни й у кадров≥й пол≥тиц≥. «окрема, буде впроваджено ¤к≥сно нову систему супроводженн¤ служби оф≥цера на вс≥х њњ етапах. ÷е плануЇтьс¤ реал≥зувати наступним чином: оф≥цери батальйонноњ ланки повинн≥ пройти службу в управл≥нн≥ з'Їднанн¤, полковоњ Ц у корпус≥, див≥з≥йноњ Ц в оперативному командуванн≥, корпусноњ, оперативного командуванн¤ та командуванн¤ виду збройних сил Ц у центральному апарат≥ ћ≥н≥стерства оборони ”крањни або √енеральному штаб≥ «бройних сил ”крањни. ѕочинаючи з 2001 р., поступово ввод¤тьс¤ в практику правила обов'¤зкового проходженн¤ служби генералами, адм≥ралами та оф≥церами у в≥йськах та органах управл≥нн¤. ¬ажливими елементами зазначеноњ системи м≥г би стати виключно рейтинговий в≥дб≥р кандидат≥в на вищ≥ посади та новий механ≥зм оц≥нки ¤к≥сних критер≥њв д≥¤льност≥ оф≥цер≥в.

—учасн≥ «бройн≥ —или ”крањни потребують формуванн¤ новоњ генерац≥њ оф≥церським кадр≥в, що, у свою чергу, вимагаЇ в≥дпов≥дноњ реорган≥зац≥њ системи в≥йськовоњ осв≥ти. ” нин≥шн≥х умовах в≥йськовий профес≥онал повинен мати не лише високий р≥вень п≥дготовки у суто в≥йськов≥й справ≥, а й ч≥тко ор≥Їнтуватис¤ в ≥нших сферах д≥¤льност≥. ѕевною м≥рою цьому спри¤тиме реал≥зац≥¤ одного ≥з напр¤м≥в реорган≥зац≥њ системи в≥йськовоњ осв≥ти, визначених ƒержавною програмою, а саме Ц максимальна ≥нтеграц≥¤ в≥йськовоњ та цив≥льноњ систем осв≥ти.

≤нтереси оборони держави вимагають Їдиних п≥дход≥в до п≥дготовки кадр≥в дл¤ вс≥х в≥йськових формувань ”крањни, а, в≥дпов≥дно, ≥ створенн¤ Їдиноњ системи в≥йськовоњ осв≥ти дл¤ них. ÷е водночас також спри¤Ї економ≥њ бюджетних ресурс≥в. Ќов≥ п≥дходи до реформуванн¤ системи в≥йськовоњ осв≥ти вже певною м≥рою реал≥зовано у Ќац≥ональн≥й академ≥њ оборони ”крањни. « 2000 р. вона перетворилась на потужний навчальний заклад, ¤кий вз¤в на себе п≥дготовку практично 90 % фах≥вц≥в оперативно-стратег≥чного та оперативно-тактичного р≥вн≥в п≥дготовки в≥йськових фах≥вц≥в.  р≥м того, з метою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ цив≥льних фах≥вц≥в з питань оборони держави, оновленн¤ та поглибленн¤ знань ≥ вм≥нь, необх≥дних дл¤ ефективного виконанн¤ покладених на них завдань, в јкадем≥њ плануЇтьс¤ також готувати кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ об≥ймають посади першоњ Ц четвертоњ та п'¤тоњ Ц сьомоњ категор≥й.

’арактер воЇнних конфл≥кт≥в сучасност≥, зм≥ни у формах ≥ способах збройноњ боротьби вимагають створенн¤ адекватноњ системи п≥дготовки в≥йськ. ¬ њњ основу покладено подальше вдосконаленн¤ форм ≥ метод≥в навчанн¤ в≥йськ  та п≥дготовки до виконанн¤ завдань за оперативним (бойовим) призначенн¤м.

” збройних силах все ефективн≥ше використовуютьс¤ тренажерн≥ комплекси, комп'ютерн≥ технолог≥њ, на¤вна навчально-матер≥альна база. “акий п≥дх≥д дозвол¤Ї забезпечити необх≥дний р≥вень п≥дготовки в≥йськ  та зменшити витрати матер≥альних засоб≥в ≥ кошт≥в. «окрема, за спри¤нн¤ ћ≥н≥стерства оборони —Ўј на баз≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ оборони ”крањни та ћ≥жнародного навчального центру п≥дготовки багатонац≥ональних п≥дрозд≥л≥в ≥ персоналу (явор≥вський пол≥гон) створено сучасний ћ≥жнародний навчальний комп'ютерний ≥м≥тац≥йний центр. ¬веденн¤ його в д≥ю дозволить на б≥льш ¤к≥сному р≥вн≥, без надм≥рних ф≥нансових витрат проводити двосторонн≥ навчанн¤ з в≥дображенн¤м њх результат≥в.

ќсновн≥ пр≥оритети у п≥дготовц≥ надаватимутьс¤ стратег≥чним не¤дерним силам стримуванн¤ та силам швидкого реагуванн¤. ќсобливе значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ боЇготовност≥ в≥йськ  маЇ пол≥пшенн¤ стану озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки. √оловною метою при цьому залишаЇтьс¤ п≥дтриманн¤ у боЇздатному стан≥ тих систем озброЇнн¤, ¤к≥ складають основу бойового потенц≥алу збройних сил. ќсновними напр¤мами реал≥зац≥њ зазначеноњ мети Ї:

▪ проведенн¤ глибинноњ модерн≥зац≥њ ≥снуючих систем озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки з використанн¤м нов≥тн≥х технолог≥й, ¤ка б п≥двищила њхн≥ бойов≥ можливост≥ до р≥вн¤ нов≥тн≥х систем та гарантувала продовженн¤ ресурсу експлуатац≥њ на 10-15 рок≥в;

▪ зменшенн¤ номенклатури озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки;

▪ впровадженн¤ малобюджетних ефективних метод≥в техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки.

ќсновний акцент зосереджуЇтьс¤ на проведенн≥ науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, ¤к≥ мають за мету створенн¤ перспективних систем, комплекс≥в ≥ зразк≥в озброЇнн¤. «а рахунок цього передбачаЇтьс¤ не допустити подальшого в≥дриву наукових розробок в≥д св≥тових дос¤гнень та потреб збройних сил, а також зберегти науково-техн≥чний ≥ технолог≥чний потенц≥ал держави.

ƒосить важливими питанн¤ми Ї вдосконаленн¤ систем техн≥чного, тилового, медичного та ≥нших вид≥в забезпеченн¤. √оловною метою при цьому Ї створенн¤ оптимальноњ системи забезпеченн¤, ¤ка б не зазнавала суттЇвих зм≥н при переход≥ з мирного на воЇнний час. ¬ир≥шенню цього завданн¤ значною м≥рою спри¤тиме поступове впровадженн¤ територ≥альноњ системи забезпеченн¤ в≥йськ.

«окрема, у рамках реал≥зац≥њ ц≥Їњ системи стосовно тилового забезпеченн¤ планувалос¤ створенн¤ в межах кожного оперативного командуванн¤ Їдиноњ дл¤ вс≥х в≥йськових структур, ¤к≥ дислокуютьс¤ в њх зонах в≥дпов≥дальност≥, ≥нфраструктури тилу. «авд¤ки цьому маЇ бути дос¤гнута ун≥ф≥кац≥¤ ≥ скороченн¤ приблизно до 15 % в≥д чисельност≥ тилових структур, забезпечена ≥нтеграц≥¤ ресурс≥в, сил та засоб≥в, њх комплексне використанн¤.

Ќаша держава маЇ оптим≥зувати за чисельн≥стю своњ збройн≥ сили. —уть цього багатогранного процесу не зводитьс¤ лише до зменшенн¤ њх чисельност≥, а пол¤гаЇ в реорган≥зац≥њ та вдосконаленн≥ всього комплексу орган≥зац≥йно-штатних ≥ функц≥ональних елемент≥в. ¬≥н жорстко взаЇмопов'¤зуЇтьс¤ ≥з оснащенн¤м в≥йськ   сучасними зразками озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, що в≥дтак дозвол¤Ї забезпечити збереженн¤ необх≥дного р≥вн¤ бойового потенц≥алу збройних сил.

ƒо к≥нц¤ 2005 р. загальну чисельн≥сть «бройних сил ”крањни планувалос¤ довести до 375,0 тис. ос≥б, з них 295,0 тис. складатимуть в≥йськовослужбовц≥.  р≥м того, передбачена зам≥на 22,0 тис¤ч посад в≥йськовослужбовц≥в посадами цив≥льних прац≥вник≥в. ѕередбачено розформуванн¤ управл≥нь п'¤ти ав≥ац≥йних див≥з≥й, переформуванн¤ п'¤ти механ≥зованих див≥з≥й у чотири окрем≥ механ≥зован≥ бригади та одну базу збер≥ганн¤ озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки.

ѕередбачалос¤ вилученн¤ з бойового складу збройних сил близько 400 танк≥в, 289 л≥так≥в, 189 гел≥коптер≥в, 11 корабл≥в та суден р≥зного класу. ѕри цьому вилучатимутьс¤ т≥льки застар≥л≥ зразки озброЇнн¤, а також т≥, ремонт або модерн≥зац≥¤ ¤ких економ≥чно недоц≥льн≥.  ошти, ¤к≥ витрачалис¤ на њх утриманн¤, мають бути направлен≥ на модерн≥зац≥ю перспективних зразк≥в озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки. «а рахунок цього плануЇтьс¤ не т≥льки зберегти бойовий потенц≥ал збройних сил, а нав≥ть за де¤кими параметрами ≥ п≥двищити його.

¬агоме м≥сце в повс¤кденн≥й д≥¤льност≥ «бройних —ил ”крањни пос≥даЇ поглибленн¤ м≥жнародноњ сп≥впрац≥. ћ≥н≥стерство оборони ”крањни маЇ м≥жнародно-догов≥рну базу в≥йськового сп≥вроб≥тництва з 47 крањнами. “≥льки за  пер≥од з 1992 по 2000 р. ћ≥н≥стерством оборони було п≥дписано 234 м≥жнародно-догов≥рних документи.

“аким чином можна зазначити, що  на  меж≥ ’’-’’≤ ст. конверс≥¤ набуваЇ нового зм≥сту та маЇ конкретн≥ ц≥л≥. ¬ умовах сучасноњ ”крањни Ц це скороченн¤ та реорган≥зац≥¤ ¬ѕ  при одночасн≥й його модерн≥зац≥њ. ќднак, досв≥д останн≥х рок≥в продемонстрував, що будь-¤ка перспективна програма пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних перетворень потребуЇ теоретичну перев≥рку ≥ нав≥ть випробуванн¤. ≤накше ≥снуЇ реальна можлив≥сть в≥дриву поставлених ц≥лей в≥д практики. як приклад, можна навести початок 90-х рр. ’’ ст., коли в ”крањн≥ розпочалась широкомасштабна конверс≥¤ ¬ѕ . ÷ей процес вв≥йшов в ≥стор≥ю ¤к Ушокова конверс≥¤Ф. Ќевдач≥ цього процесу були повТ¤зан≥ в першу чергу з тим, що тод≥шн≥м науковц¤м бракувало на¤вност≥ добре п≥длагодженоњ модел≥ конверс≥њ.

ѕрактика зд≥йсненн¤ конверс≥њ в р≥зних системах м≥жнародних в≥дносин, м≥жнародно-пол≥тичних умовах, в крањнах з р≥зними пол≥тичними системами досить ч≥тко продемонструвала, що не ≥снуЇ Їдиноњ стратег≥њ чи загальноњ модел≥ конверс≥њ. ѕ≥сл¤ розпаду ялтинсько-ѕотсдамськоњ м≥жнародноњ системи у головних актор≥в м≥жнародних в≥дносин нам≥тилас¤ очевидна асиметр≥¤ в ц≥л¤х проведенн¤ конверс≥њ. ÷е передус≥м було повТ¤зано з тим що —–—– ¤к один з фундамент≥в повоЇнного устрою св≥ту перестав ≥снувати, ≥ на пострад¤нському простор≥ розпочалась вимушена конверс≥¤ спр¤мована передус≥м на вих≥д крањн —Ќƒ з економ≥чноњ кризи. ¬ той же час —Ўј зд≥йснювали конверс≥ю з основною ц≥ллю модерн≥зувати ¬ѕ .

¬ умовах формуванн¤ ¤к≥сно новоњ системи м≥жнародних в≥дносин, конверс≥ю в ”крањн≥ необх≥дно проводити з урахуванн¤м м≥жнародно-пол≥тичних реал≥й в ¤ких знаходитьс¤ ”крањна на початку ’’≤ ст. ÷е, передус≥м, зумовлюЇ необх≥дн≥сть створенн¤ такоњ модел≥ конверс≥њ, ¤ка б забезпечила виживанн¤ ¬ѕ  на довгострокову перспективу. ¬она повинна створити ¬ѕ  ”крањни конкурентноспроможним завд¤ки використанн¤ нов≥тн≥х технолог≥й, передус≥м в диверсиф≥кован≥й продукц≥њ. “ак≥й п≥дх≥д на думку автора Ї одним з головних чинник≥в посиленн¤ ”крањни ¤к впливового актора м≥жнародних в≥дносин.

ƒосв≥д зах≥дних моделей демонструЇ, що дл¤ ефективноњ роботи украњнськоњ модел≥ конверс≥њ необх≥дн≥  наступн≥ умови:

1.    онверс≥¤  маЇ зд≥йснюватись з урахуванн¤м зовн≥шньопол≥тичноњ стратег≥њ ”крањни;

2.   јктив≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики в ц≥й сфер≥;

3.   Ќа¤вн≥сть в ”крањн≥ розвинутоњ законодавчоњ бази;

4.    онверс≥¤ маЇ завчасно плануватись на трьох основних р≥вн¤х: державному, рег≥ональному та м≥сцевому. Ќа р≥вн≥ держави повинна бути сформульована загальна стратег≥¤ конверс≥њ. Ќа р≥вн≥ рег≥он≥в повинн≥ бути визначен≥ пр≥оритети конверс≥њ з урахуванн¤м особливостей рег≥ону. Ќа м≥сцевому  р≥вн≥ (тобто на р≥вн≥ окремого п≥дприЇмства, воЇнноњ бази тощо) модель повинна бути конкретизована дл¤ кожного окремого обТЇкту.

5.   –озробка ц≥лоњ низки спец≥альних соц≥альних заход≥в.

¬иход¤чи з вище сказаного, сл≥д зазначити що в умовах формуванн¤ новоњ системи м≥жнародних в≥дносин ”крањна повинна зайн¤ти г≥дне м≥сце крањни, ¤ка буде активним та впливовим учасником ц≥Їњ системи. ƒос¤гненн¤ цього можливо в першу чергу завд¤ки модерн≥зац≥њ ¬ѕ  в у мовах його скороченн¤ та реформуванн¤ передбаченого державною програмою реформуванн¤ «бройних сил ”крањни на пер≥од до 2005 р. ¬ цих умовах моделюванн¤ конверс≥њ Ї нев≥дкладною складовою усп≥шного зд≥йсненн¤ запланованих реформ.