ѕархомчук ќ.—. доктор пол≥тичних наук, доцент кафедри ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин та зовн≥шньоњ пол≥тики ≤нституту м≥жнародних в≥дносин  ињвського ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка

ѕ–ќЅЋ≈ћј Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ » ≤ ¬≤…—№ ќ¬ј  ќЌ¬≈–—≤я ¬ ” –јѓЌ≤

√рупа проблем сфери м≥жнародних в≥дносин, ¤ка виокремлюЇтьс¤ ¤к основна з трьох основних груп глобальних проблем сучасност≥, знаходитьс¤ в центр≥ уваги св≥тового сп≥втовариства. Ќайважлив≥шою з  них Ї проблема в≥йни та миру. Ќетрадиц≥йно та ≥нновац≥йно досл≥джуЇ  найважлив≥ш≥ проблеми м≥жнародних в≥дносин та св≥тового розвитку  пол≥тична глобал≥стика . ¬ ход≥ ≥нтеграц≥њ м≥жнародно-пол≥тичноњ науки та глобал≥стики пол≥тичн≥ категор≥њ та концепц≥њ починають ширше використовуватись при досл≥дженн≥ планетарноњ проблематики, а результати досл≥джень використовуютьс¤ в анал≥з≥ пол≥тичних процес≥в та ¤вищ сучасного св≥ту. —пец≥ал≥зован≥ пол≥тико-глобал≥стськ≥ дисципл≥ни, ¤к≥ зараз знаход¤тьс¤ ще в стад≥њ становленн¤,  анал≥зують взаЇмовплив глобальних проблем ≥ повТ¤заних з ними пол≥тичних процес≥в та ¤вищ.

–≥шенн¤ глобальних проблем вимагаЇ зд≥йсненн¤ св≥товим сп≥втовариством ц≥леспр¤мованоњ узгодженоњ пол≥тичноњ стратег≥њ.  √оловною складовою пол≥тичних реформ св≥тового сп≥втовариства Ї дем≥л≥таризац≥¤ сучасного св≥ту. ¬она Ї  радикальним засобом забезпеченн¤ гарантованоњ безпеки св≥тового сп≥втовариства в ц≥лому та окремих держав.

 ќдн≥Їю з найважлив≥ших складових структури процесу дем≥л≥таризац≥њ Ї конверс≥¤. «в≥дси Ц нагальна потреба   пол≥толог≥чного анал≥зу державноњ пол≥тики, форм та метод≥в конверс≥њ, особливостей функц≥онуванн¤ механ≥зм≥в конверс≥њ в ”крањн≥.  омплексн≥ досл≥дженн¤ з  даноњ теми в ”крањн≥ не проводились. Ќагальною Ї потреба комплексно розгл¤нути проблему конверс≥њ в еволюц≥њ, що  надасть допомогу в визначенн≥ напр¤м≥в та механ≥зм≥в конверс≥њ дл¤ њх використанн¤ в процес≥ проведенн¤ конверс≥њ в ”крањн≥.

 Ќа момент проголошенн¤ јкта незалежност≥ ”крањни (к≥нець 1991 року) до њњ в≥йськово-промислового комплексу входили 3594 п≥дприЇмства, ще п≥дпор¤дковувались семи машинобуд≥вним ≥ дев'¤ти оборонним м≥н≥стерствам колишнього —–—– ≥ на них працювало близько 3 млн. ос≥б.[1]

« розпадом —оюзу –—– добре збалансований ¬ѕ , ¤кий забезпечував –ад¤нському —оюзу одне з пров≥дних м≥сць у св≥т≥, було под≥лено м≥ж новими державами. ƒо ”крањни в≥д≥йшла майже третина ¬ѕ  колишнього —оюзу. ¬ласне оборонна промислов≥сть ”крањни представлена 700 п≥дприЇмствами. ќснову ¬ѕ  ”крањни на момент розпаду —оюзу складали 344 орган≥зац≥њ, в тому числ≥ 205 виробничих об'Їднань ≥ п≥дприЇмств, 139 науково-виробничих об'Їднань ≥ орган≥зац≥й, ≥з загальною чисельн≥стю зайн¤тих 1 млн. 450 тис. чолов≥к. –≥чний випуск продукц≥њ складав 21 млрд. 790 млн. руб. (в ц≥нах 1980 року, 1 дол. = 0.65руб.).  ≥льк≥сть п≥дприЇмств, ¤к≥ випускали основну частину оборонноњ продукц≥њ (приблизно 80%), дор≥внювала 27.[2]

”часть ”крањни на той пер≥од в розробленн≥ та постачанн≥ озброЇнь складала: у ф≥н≥шних поставках озброЇнь - 15% (–ос≥¤ - 79%); у ф≥н≥шних розробках          - 7% (–ос≥¤ - 91%); у контрагентних поставках     - 14% (–ос≥¤ - 71%).[3]

—еред найрозвинут≥ших галузей ¬ѕ  ”крањни була рад≥оелектронна, ракетно-косм≥чна,, танкова та ≥нш≥ промисловост≥. ƒо розпаду —оюзу в ”крањн≥ будувалос¤ приблизно половина корабл≥в в≥йськово-морського флоту, стратег≥чних ракет, танк≥в, рад≥оелектронного обладнанн¤ (засоб≥в –≈Ѕ, нав≥гац≥њ та ≥нш.). Ѕлизько 70% корабл≥в ¬ћ‘ колишнього —–—– були обладнан≥ газотурб≥нними двигунами украњнськоњ розробки та виробництва.[4]

   ¬исок≥  потенц≥йн≥  можливост≥  мала  украњнська  суднобуд≥вна промислов≥сть, у ¤коњ тоннаж суден, що випускались, складав 30% в≥д всього обс¤гу колишнього —–—–, а за к≥льк≥стю суден - 40%.[5]

¬≥д колишнього —–—– ”крањна успадкувала майже третину косм≥чного потенц≥алу. ¬ ракето- ≥ супутникобудуванн≥ т≥льки напр¤му було зад≥¤но понад 140 п≥дприЇмств та ≥нститут≥в з 200 тис¤чами працюючих. « 20 тип≥в м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет 12 розробл¤лис¤ ≥ виготовл¤лис¤ в ”крањни.[6]

Ќайб≥льш досконал≥ системи управл≥нн¤ косм≥чними апаратами та ракетонос≥¤ми, в тому числ≥ "ѕротонами", "—оюзами", станц≥њ "ћир" також створювались на украњнських п≥дприЇмствах. ѕавлоградський механ≥чний завод виготовл¤в всесв≥тньо в≥дом≥ твердопаливн≥ ракети "——-24". Ўироку попул¤рн≥сть здобули ракети-нос≥њ " осмос", "÷иклон", "«ен≥т", "ќкеан".

ƒо гюзитивних можливостей ¬ѕ  ”крањни сл≥д в≥днести й те, що у спадок в≥д —–—– крањна отримала розгалужену мережу науково-досл≥дних центр≥в та досл≥дно-конструкторських виробництв. « 21 "критичноњ" технолог≥њ, що њњ розробл¤ли ≥ розробл¤ють пров≥дн≥ науков≥ центри св≥ту, ”крањна (у склад≥ —–—–) опрацювала 17. —еред них - увесь блок проблем з електрон≥ки й к≥бернетики, рад≥олокац≥йн≥ станц≥њ (–Ћ—) дл¤ ви¤вленн¤ малопом≥тних ц≥лей, технолог≥¤ —“≈Ћ—, композити, лазерна техн≥ка, нов≥ виробнич≥ технолог≥њ. ¬с≥ ц≥ розробки в≥дпов≥дали тогочасному св≥товому р≥внев≥, мали (≥ мають дос≥) реальн≥ шанси експортного ≥ конверс≥йного використанн¤.[7]

ѕ≥дприЇмства ¬ѕ  виробл¤ли не т≥льки озброЇнн¤ та в≥йськову техн≥ку (ќ¬“), вони випускали також побутову рад≥о-, теле-, фото- ≥ к≥ноапаратуру, холодильники, пилососи ≥ пральн≥ машини. ¬ ц≥лому частка оборонних п≥дприЇмств в загальному виробництв≥ непродовольчих товар≥в народного споживанн¤ дос¤гала 20%. —л≥д мати на уваз≥, що в≥йськову продукц≥ю виробл¤ли ≥ п≥дприЇмства галузей, ¤к≥ орган≥зац≥йно не входили до ¬ѕ  -електротехн≥чна, автомоб≥лебуд≥вна та де¤к≥ ≥нш≥.[8]

“аким чином, кордони в≥йськово-промислового комплексу досить умовн≥ ≥ визначаютьс¤ не ст≥льки ознакою переважного випуску в≥йськовоњ продукц≥њ, ск≥льки належн≥стю п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ до т≥Їњ чи ≥ншоњ управл≥нськоњ структури.

”крањна не мала завод≥в з виробництва стр≥лецькоњ зброњ, де¤ких тип≥в ав≥ац≥йноњ техн≥ки; на њњ теренах виробл¤лос¤ лише 3% необх≥дних дл¤ збройних сил к≥нцевих зразк≥в ќ¬“, в той час ¤к загальний обс¤г в≥йськово-техн≥чноњ продукц≥њ становив 20% в≥д обс¤гу в≥йськового виробництва колишнього —–—–.  р≥м того, обс¤г випуску ќ¬“ на 80% залежав в≥д зовн≥шн≥х поставок комплектуючих елемент≥в з ≥нших республ≥к колишнього –ад¤нського —оюзу (у св≥тов≥й практиц≥ цей показник у розм≥р≥ 40 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в вважаЇтьс¤ неприпустимим, оск≥льки не забезпечуЇ необх≥дного р≥вн¤ нац≥ональноњ, безпеки).[9]

    “аким чином, на момент проголошенн¤ державноњ незалежност≥ п≥дприЇмства ¬ѕ  ”крањни мали значн≥ потужност≥ з випуску в≥йськовоњ продукц≥њ (28% валового виробництва —–—–), але вкрай незначну питому вагу готовоњ з повним замкненим циклом ≥ надм≥ру залежали в≥д зовн≥шн≥х поставок. ¬се це вимагало проведенн¤ конверс≥њ.

 « метою реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики розвитку народного господарства в машинобудуванн≥ та в≥йськово-промисловому комплекс≥, спри¤нн¤ структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, формуванню системи заход≥в щодо забезпеченн¤ економ≥чноњ ≥ в≥йськово-пол≥тичноњ самост≥йност≥ держави у кв≥тн≥ 1992 року було створено ћ≥н≥стерство машинобудуванн¤, в≥йськово-промислового комплексу ≥ конверс≥њ ”крањни - ћ≥нмашпром (з 1997 року - ћ≥н≥стерство промисловоњ пол≥тики ”крањни - ћ≥нпромпол≥тики).

ѕочатковий пер≥од проведенн¤ конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  ”крањни (з 1989 року) зд≥йснювавс¤ за планами колишнього —–—–, котр≥ не брали до уваги нац≥ональних ≥нтерес≥в майбутньоњ суверенноњ держави. « набутт¤м незалежност≥ в ”крањн≥ було розроблено ≥ затверджено ур¤дом основн≥ напр¤ми державноњ програми в≥йськового виробництва. —тавилос¤ завданн¤ зберегти потенц≥ал оборонного комплексу ¤к базового, використати його можливост≥   дл¤   зд≥йсненн¤   структурноњ   перебудови,   техн≥чного переобладнанн¤ промислового сектора економ≥ки, розвитку с≥льського господарства ≥ переробних галузей. ќдночасно було визначено п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, що п≥дл¤гали глибок≥й конверс≥њ Ц насамперед т≥, де спад обс¤г≥в в≥йськового виробництва перевищував 20%.

« 1992 року припинились державн≥ замовленн¤ на виробництво в≥йськовоњ продукц≥њ, що поставило п≥дприЇмства ¬ѕ  в т¤жк≥ умови. ќбс¤г виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ за 1992 р≥к скоротивс¤ майже втрич≥. ÷е призвело до по¤ви 550 тис¤ч безроб≥тних. «ниженн¤ випуску найб≥льш науком≥сткоњ, високотехнолог≥чноњ в≥йськовоњ продукц≥њ спричинив значн≥ втрати прибутк≥в. ѕ≥двищились темпи розпаду основного кадрового складу п≥дприЇмств ¬ѕ . ѕерет≥канн¤ висококвал≥ф≥кац≥йних фах≥вц≥в зд≥йснювалось до комерц≥йних структур.

”р¤д ”крањни намагавс¤ вжити певних заход≥в дл¤ зниженн¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ напруженост≥ у зв'¤зку ≥з конверс≥Їю ¬ѕ . ƒл¤ цього у 1992 роц≥ ћ≥нмашпром завершив розробку 540 ц≥льових комплексних науково-техн≥чних програм розвитку виробництва продукц≥њ р≥зноман≥тного призначенн¤ (асортимент - 5 тис¤ч найменувань). ѕри розробц≥ наведених програм передбачалас¤ можлив≥сть переходу до рухливих форм ринковоњ кон'юнктури ≥ формуванн¤ багато¤русноњ "п≥рам≥ди" пр≥оритет≥в. ƒо верхньоњ частини "п≥рам≥ди" потрапили: виробництво технолог≥чних комплекс≥в дл¤ с≥льського господарства - близько 3.5 тис¤ч найменувань с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, 45 програм дл¤ харчовоњ та переробноњ промисловост≥; 41 програма - створенн¤ медичноњ техн≥ки та апаратури, обладнанн¤ дл¤ виробництва л≥к≥в; 62 програми - стосовно товар≥в народного споживанн¤ ≥ виробництва складноњ побутовоњ техн≥ки. ќкремий напр¤мок, пов'¤заний ≥з захистом довк≥лл¤, переробкою та утил≥зац≥Їю в≥дход≥в виробництва, складала група з 34 еколог≥чно захищених та енергозбер≥гальних технолог≥й.

ѕри розробц≥ 540 ц≥льових програм було передбачено використанн¤ ≥нвестиц≥й ≥ техн≥чноњ допомоги заруб≥жних крањн.

–езультати виконанн¤ ц≥льових програм засв≥дчили необх≥дн≥сть њхнього перегл¤ду ¤к у ¤к≥сному, так ≥ в к≥льк≥сному аспектах. « ц≥Їю метою в березн≥ 1993 року  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в постанову "ѕро п≥двищенн¤ науково-техн≥чного виробничого потенц≥алу ¬ѕ  дл¤ розвитку економ≥ки". ¬≥дпов≥дно до нењ, 142 комплексн≥ науково-техн≥чн≥ програми було згруповано у 22 пр≥оритетних завданн¤ розвитку економ≥ки, на виконанн¤ ¤ких передбачалось ф≥нансуванн¤ у розм≥р≥ 568.8 млрд. карбованц≥в (у ц≥нах 1993 року), при чому менша частина (32.8%) - з державного бюджету, решта - власними коштами п≥дприЇмств ≥ кредитуванн¤м.

ƒо переваг прийн¤того в ”крањн≥ вар≥анту оборонноњ конверс≥њ  сл≥д в≥днести, перед ус≥м, його ц≥леспр¤мовану ор≥Їнтац≥ю щодо випуску цив≥льноњ продукц≥њ, ¤ка на тепер≥шн≥й час найб≥льш потр≥бна народному господарству. –озроблений державний механ≥зм управл≥нн¤ за допомогою спец≥альноњ м≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ та регулюванн¤ через державне замовленн¤ процесу конверс≥њ дозвол¤ло уникнути масового безроб≥тт¤ ≥ хаосу п≥д час перебудови воЇнноњ промисловост≥. ¬≥н мав забезпечити ефективний розпод≥л обмежених ф≥нансових та сировинних ресурс≥в пом≥ж п≥дприЇмствами сучасного ћ≥нпромпол≥тики, а також б≥льш т≥сн≥ взаЇмостосунки м≥ж в≥йськовими та цив≥льними п≥дприЇмствами, створюючи тим самим спри¤тлив≥ умови дл¤ виробництва продукц≥њ за замкнутим циклом.

 јнал≥зуючи переб≥г зд≥йсненн¤ конверс≥њ ¬ѕ  ”крањни, сл≥д констатувати, що на¤вн≥ усп≥хи й недол≥ки т≥сно пов'¤зан≥ з економ≥чною ситуац≥Їю в держав≥ в ц≥лому. ѕозитивний вплив конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  на економ≥ку ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що в умовах кризового стану в держав≥ вже у 1993 роц≥ вдалос¤ стримати пад≥нн¤ виробництва промисловоњ продукц≥њ, а в машинобудуванн≥ обс¤г виробництва нав≥ть зр≥с на 4.5%. ¬ той же час виробництва новоњ продукц≥њ становили лише 5%. ѕричина цього - брак кошт≥в на перепроф≥люванн¤ та п≥дготовку сер≥йного виробництва.

« того часу, ¤к ”крањна здобула незалежн≥сть, вона пост≥йне скорочувала своњ збройн≥ сили та проводила конверс≥ю в≥йськовоњ промисловост≥. „исельн≥сть збройних сил скоротилась   б≥льше н≥ж у  дв≥ч≥.

 “емпи скороченн¤ обс¤г≥в в≥йськового виробництва набагато перевищували темпи скороченн¤ збройних сил та, в≥дпов≥дно витрат на њх утриманн¤.

 —л≥д зазначити, що усп≥хи конверс≥њ, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥. далеко не т≥, що оч≥кувались. ¬ багатьох випадках вони обумовлен≥ ≥сторичними умовами ≥ специф≥чними особливост¤ми розвитку ”крањни ¤к суверенноњ держави. Ќе дивл¤чись, на велику роботу ћ≥нмашпрому та його спадкоЇмц¤ - ћ≥нпромпол≥тики щодо вивченн¤ св≥тового досв≥ду у ц≥й галуз≥, все ж њм не вдалось у повн≥й м≥р≥ уникнути так званого шл¤ху "пр¤моњ" конверс≥њ, в≥д чого застер≥гали зах≥дн≥ анал≥тики та експерти.

ќсоблив≥сть под≥бного роду конверс≥њ пол¤гаЇ в тому, що оборонне п≥дприЇмство  починаЇ  виробництво  цив≥льноњ  продукц≥њ  у  стар≥й орган≥зац≥йн≥й структур≥ ≥ з використанн¤м метод≥в, що в≥дпов≥дають в≥йськовому виробництву.

 олишн≥й м≥н≥стр оборони ”крањни ¬.Ўмаров констатував, що украњнське в≥йськове виробництво упродовж 1993-1995 рр. скоротилос¤ на 25%, тод≥ ¤к зах≥дний досв≥д переконуЇ, що цей показник не повинен перевищувати 3% на р≥к. ѕрот¤гом 1995-1996 рр. скороченн¤   загального обс¤гу продукц≥њ по ћ≥нмашпрому становило близько 30%.

 онверс≥йн≥ заходи також потребують додаткових кошт≥в на њхнЇ впровадженн¤. “аким чином, кр≥м збитк≥в через скороченн¤ випуску продукц≥њ, украњнською економ≥кою понесен≥ ще й додатков≥ витрати. як зазначав колишн≥й м≥н≥стр ћ≥нмашпрому ”крањни ¬.ћалЇв, перш≥ п'¤ть рок≥в конверс≥њ об≥йшлис¤ держав≥ майже у 420 млн. дол. пр¤мих ≥нвестувань.

—л≥д врахувати, що ”крањна маЇ "деформований" ¬ѕ , ¤кий у тепер≥шн≥й час нездатний повн≥стю забезпечити «бройн≥ —или необх≥дним озброЇнн¤м та в≥йськовою техн≥кою. “ому сьогодн≥ у процес конверс≥њ необх≥дно внести ч≥тк≥ пол≥тичн≥ та в≥йськово-стратег≥чн≥ ор≥Їнтири. ¬насл≥док "обвальноњ" конверс≥њ, ¤ка проводитьс¤ в ”крањн≥, до часу њњ завершенн¤ крањна матиме б≥л¤ 4% в≥д обс¤гу виробництва, ¤кий "оборонка" мала на початку конверс≥њ.

“¤жке становище у ¬ѕ  та проведенн¤ конверс≥йних заход≥в з розр¤ду "обвальних" обумовлен≥ ≥ специф≥чними причинами.

ѕо-перше, конверс≥¤ в ”крањн≥ започатковувалась за в≥дсутн≥стю законодавчих документ≥в, ¤к≥ регламентували б р≥зноман≥тн≥ взаЇмопов'¤зан≥ чинники. «атримка до к≥нц¤ 1993 року розгл¤ду у ¬ерховн≥й –ад≥ воЇнноњ доктрини ”крањни не дозвол¤ла приступити до розробки програм розвитку озброЇнь. ÷е, в свою чергу, не могло не вплинути, причому суттЇво, на проведенн¤ конверс≥њ. јналог≥чна ситуац≥¤ склалас¤ ≥ з «аконом про конверс≥ю та њњ концепц≥ю.

ѕо-друге, запланован≥ щор≥чн≥ темпи скороченн¤ виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ на 1993-1995 роки на р≥вн≥ 25% викликали економ≥чну ≥ соц≥альну напружен≥сть на конверс≥йних п≥дприЇмствах ¬ѕ . —тановище ускладнювалос¤ тим, що зниженн¤ виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ не було п≥дтверджено в≥дпов≥дним скороченн¤м в≥йськових витрат ≥ ф≥нансуванн¤м з державного бюджету задл¤ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних заход≥в на п≥дприЇмствах ¬ѕ , що п≥дл¤гали конверс≥њ.

ѕо-третЇ, конверс≥¤ проводилась в умовах розриву господарських зв'¤зк≥в не лише у в≥йськов≥й, але ≥ в цив≥льн≥й сферах. Ќезавершен≥сть технолог≥чних цикл≥в з виробництва готовоњ продукц≥њ була характерною ≥ дл¤ цив≥льних галузей промисловост≥. ¬одночас було помилково переб≥льшено можливост≥ конверс≥њ ¬ѕ , не враховано особливостей в≥йськового виробництва, необх≥дност≥ значних кап≥таловкладень ≥ часу на освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ. Ѕез проведенн¤ всеб≥чного маркетингу ринк≥в збуту продукц≥њ, що плануЇтьс¤ до випуску, стало неможливим проведенн¤ представницькоњ диверсиф≥кац≥њ з метою виробництва конкурентноспроможних товар≥в.

—л≥д зазначити, що процес конверс≥њ оборонних п≥дприЇмств в ”крањн≥ знаходитьс¤ п≥д пильною увагою та впливом пол≥тичних ≥ д≥лових к≥л «аходу ≥ особливо —Ўј. ≤ноземний ≥нтерес до њњ результат≥в зумовлений р¤дом фактор≥в:

     ¬≥д того, ¤ким чином ”крањна вир≥шить задачу забезпеченн¤ своњх «бройних —ил необх≥дним озброЇнн¤м та в≥йськовою техн≥кою в умовах конверс≥њ, таким ≥ буде њњ м≥сце та роль у св≥товому сп≥втовариств≥.

 «гортанн¤ де¤ких в≥йськових виробництв, особливо ракетноњ техн≥ки, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ зах≥дних виробник≥в на св≥товому ринку озброЇнь та в≥йськовоњ техн≥ки, ¤к≥ намагаютьс¤ нейтрал≥зувати спроби украњнських виробник≥в ќ¬“ стати конкурентноспроможними. «ах≥д прагне спр¤мувати украњнську конверс≥ю у виг≥дне дл¤ себе русло, попередивши прорив ”крањни в галуз≥ "високих" технолог≥й та нав≥ть "пром≥жних" технолог≥й. «ах≥дн≥ крањни, ≥ перш за все —Ўј, можуть отримати змогу придбати наш≥ найб≥льш передов≥ в≥йськов≥ технолог≥њ, у котрих зац≥кавлено ћ≥н≥стерство оборони —Ўј, що дозвол¤Ї њм значно зекономити своњ в≥йськов≥ витрати та л≥кв≥дувати в≥дставанн¤ у тих област¤х, де воно малос¤ (перш за все, у створенн≥ м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет з головними частинами, ¤к≥ роз'Їднуютьс¤).

 ”крањна Ї виробником елемент≥в бойового зал≥зничного комплексу, котрий знаходитьс¤ на озброЇнн≥ ракетно-косм≥чних в≥йськ –ос≥њ. ÷ей комплекс моб≥льний ≥ залишаЇтьс¤ одним з самих могутн≥х та над≥йних серед соб≥ под≥бних. …ого практично неможливо розшукати та в≥дстежити нав≥ть з≥ супутник≥в. ¬се це робить комплекс практично невразливим. «ах≥д не соромитьс¤ в коштах, щоб одержати дл¤ вивченн¤ ≥ розробки заход≥в протид≥њ, ¤к в≥йськового характеру, так ≥ промислово-комерц≥йного, того виду чужого конкретного озброЇнн¤, що йому сьогодн≥ вкрай необх≥дний.

 ќсновну увагу зах≥дн≥ крањни прид≥л¤ють конверс≥њ тих галузей оборонноњ промисловост≥, де ”крањна мала ¤вний пр≥оритет. "ќбвальна" конверс≥¤ цих галузей за р≥внем розвитку в≥дкине ”крањну на р≥вень крањн третього св≥ту.

    “аким чином, ≥нтереси «аходу до конверс≥њ, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ в ”крањн≥, по¤снюЇтьс¤ перш за все намаганн¤м, з одного боку, л≥кв≥дувати або звести на м≥н≥мум оборонний потенц≥ал ”крањни, а з ≥ншого боку - використовувати дл¤ своЇњ в≥йськовоњ промисловост≥ передов≥ технолог≥њ, ¤к≥ Ї на украњнських оборонних п≥дприЇмствах, скоротив тим самим власн≥ витрати на Ќƒƒ –.

ѕричини, що обумовлюють актуальн≥сть проведенн¤ конверс≥њ нац≥онального ¬ѕ , можна узагальнити наступним чином:

а)соц≥альн≥ , ¤ка пол¤гають в тому, що сусп≥льство не може те не хоче миритис¤ дал≥ з пр≥оритетом в≥йськових програм  за рахунок соц≥альних. ¬становлена практика р≥шенн¤ основних соц≥альних завдань по "залишковому" принципу гостро в≥дображаЇтьс¤ на р≥вн≥ добробуту б≥льшоњ частини населенн¤;

б) ф≥нансово-економ≥чн≥,   обумовлен≥ деф≥цитом державного бюджету. ¬ умовах високого р≥вн¤ деф≥циту бюджету та ≥нфл¤ц≥њ, крањна не може б≥льше нести велик≥ в≥йськов≥ витрати;

в) причини в≥йськово-техн≥чного характеру, ¤к≥ Ї результатом ран≥ш встановлених колишн≥м —–—– екстенсивних метод≥в, п≥дтримки високого р≥вн¤ в≥йськовоњ моц≥, що в ц≥лому не сум≥сн≥ з катастроф≥чним в≥дставанн¤м ≥нших сектор≥в економ≥ки;

г) зовн≥шньоеконом≥чн≥ причини, тому що сировинний та продовольчий сектори економ≥ки ”крањни не мають спроможност≥ витримати високе експортне навантаженн¤ у забезпеченн≥ головного джерела надходжень валюти, необх≥дноњ не т≥льки дл¤ стаб≥л≥зац≥њ розвитку народного господарства, але й дл¤ закуп≥вл≥ з-за кордону в≥дсутн≥х у крањн≥ товар≥в та обладнанн¤.   онверс≥¤ в≥дчин¤Ї можливост≥ дл¤ виключенн¤ диспропорц≥њ в експорт≥ та ≥мпорт≥ товар≥в високого ступен¤ обробки;

д) внутр≥шньопол≥тичн≥ причини, ¤к≥ передбачають демократизац≥ю сусп≥льного житт¤, в≥дмову в≥д адм≥н≥стративно-командноњ системи, традиц≥њ ¤коњ були найб≥льш м≥цними саме в оборонному комплекс≥;

Ї)  причини  зовн≥шньопол≥тичного характеру.

Ќеобх≥дн≥сть переходу в≥д пол≥тики "обвальноњ" конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  до реконструкц≥њ в≥йськового виробництва п≥дтверджуЇтьс¤ заруб≥жним досв≥дом.

вибору партнер≥в дл¤ наданн¤ допомоги ≥ншим крањнам у р≥шенн≥ такого складного завданн¤.

—тосовно до ”крањни, на початковому етап≥ реконструкц≥њ в≥йськового виробництва, п≥дприЇмства ¬ѕ  могли б усп≥шно виконувати замовленн¤ в≥д крањн  —Ќƒ та ≥нших крањн - ≥мпортер≥в зброњ рад¤нського виробництва -    щодо забезпеченн¤ њх запасними частинами та комплектуючими елементами. ¬ подальшому, в м≥ру одержанн¤ валюти в≥д експорту зброњ виробництва колишнього —–—– та запасних частин до нього, можлива розробка та виробництво б≥льш сучасного озброЇнн¤ у к≥лькост≥, що забезпечуЇ не т≥льки ≥нтереси нац≥ональноњ безпеки ”крањни, але ≥ можлив≥сть њх експорту. ѕри такому п≥дход≥ в≥дбудетьс¤ полегшенн¤ подоланн¤ труднощ≥в проникненн¤ на св≥тов≥ ринки зброњ шл¤хом кооперуванн¤ з тими зах≥дними спец≥ал≥стами по розробц≥ та виробництву озброЇнн¤, ¤к≥ мають пр≥оритет з т≥Їњ чи ≥ншоњ системи .

ѕеревага кооперативноњ розробки продукц≥њ в≥йськового призначенн¤ широко використовуЇтьс¤ у св≥т≥, ≥ ”крањна теж робить певн≥ кроки у цьому напр¤мку.

Ќе завжди вдалий св≥товий досв≥д  зд≥йсненн≥ конверс≥њ по¤снюютьс¤ тим, що розворот значноњ частини в≥йськового виробництва на випуск громад¤нськоњ продукц≥њ викликаЇ ¤к св≥дому, так ≥ стих≥йну протид≥ю. јле це  не Ї запереченн¤м нагальноњ та нев≥дворотноњ необх≥дност≥ њњ зд≥йсненн¤. Ќайголовн≥шою перешкодою на шл¤ху дем≥л≥таризац≥њ Ї в≥йськова економ≥ка, або в≥йськово-промисловий комплекс.  ѕротид≥¤ з його боку проведенню конверс≥њ була ≥ буде найб≥льшою.

ѕроблеми розвитку конверс≥њ характерн≥ дл¤ вс≥х учасник≥в в≥йськового протисто¤нн¤. ¬ той же час ¤к≥сн≥ характеристики та механ≥зми цих процес≥в в≥др≥зн¤ютьс¤. Ќайб≥льш вдало вона зд≥йснюЇтьс¤ в економ≥чно розвинутих крањнах.  ¬раховуючи це, не викликаЇ сумн≥ву, що досл≥дженн¤ та критичне використанн¤ заруб≥жного досв≥ду конверс≥њ в украњнськ≥й практиц≥ маЇ актуальне значенн¤.