Новая страница 1

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

кафедра міжнародних відносин

та зовнішньої політики

Упорядник:

Доктор політичних наук, доцент О.С.Пархомчук

ПРОБЛЕМИ ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЇ ТА КОНВЕРСІЇ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Затверджено Вченою Радою ІМВ

протокол № 6

27 грудня 2006 р.

Київ - 2007

ВСТУП

Курс передбачає висвітлення теоретичних та практичних аспектів проблем демілітаризації та конверсії в контексті системної еволюції міжнародних відносин.

Розглядається виникнення та еволюція мілітаризму як суспільно-політичного явища. Особлива увага приділяється циклічності процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії.

Проблема конверсії розглядається як багатопланове та багатовимірне системне явище, визначається роль чинника конверсії в межах системної еволюції міжнародних відносин.

Розглядається специфіка конверсії в залежності від типу міжнародної системи, її структури, особливостей міжнародної стратифікації. Визначаються закономірності й особливості демілітаризації і конверсії в умовах Версальсько-Вашингтонської, Ялтинсько-Потсдамської та в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин.

Визначаються принципи формування та засоби реалізації політики конверсії у конкретних міжнародних системах в умовах існування певних національних політичних систем, на підставі чого визначаються типи, моделі та механізми її здійснення.

Всі ці питання розглядаються крізь призму використання накопиченого досвіду для України.

ТЕМА 1. Предмет та завдання спецкурсу. Демілітаризація і конверсія як наукові категорії і об’єкти міжнародно-політичного аналізу.

Предмет, завдання спецкурсу та його місце в системі підготовки політологів-міжнародників. Концептуально-теоретична та джерельно-документальна база спецкурсу. Методологія та методи дослідження. Розвиток поглядів на процеси демілітаризації та конверсії: історико-філософський та політологічний аналіз. Критерії оцінки мілітаризованості суспільства

Категорії, поняття та терміни, їх взаємозалежність. Стан та перспективи наукових досліджень в галузі демілітаризації та конверсії в Україні.

Огляд джерел та літератури.

ТЕМА 2. Сутність процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Історичні передумови виникнення цих процесів.

Історичні форми мілітаризму: порівняльний аналіз. Особливості та загальні риси, аспекти мілітаризму, його еволюція.

Витоки і спонуки демілітаризації та конверсії як чинників міжнародних відносин. Виникнення процесів демілітаризації та конверсії. Політична еволюція демілітаризації та конверсії як явищ міжнародної системи. Конверсія як важлива складова історії цивілізації. Основні етапи якісної еволюції явища конверсії у часі. Внутрішні та зовнішні передумови конверсії. Типи, моделі, функції та форми здійснення конверсії, структуризація її глобальної, регіональної та національної специфіки.

Циклічність світової політики і динаміка процесів мілітаризації \ демілітаризації і конверсії. Структура процесу демілітаризації. Параметри демілітаризації. Три історичні можливості демілітаризації в ХХ столітті.

ТЕМА 3. Демілітаризація та конверсія в умовах Версальсько-Вашингтонської системи.

Аналіз наслідків Першої світової війни з точки зору перебалансування сил на світовій арені. Питання демілітаризації та конверсії на Паризькій мирній конференції. Військові статті мирних договорів з Німеччиною та її союзниками. Вашингтонська конференція. Процеси демілітаризації та конверсії в переможених країнах після першої світової війни. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтнської системи та динаміка процесів мілітаризації та демілітаризації і конверсії.

ТЕМА 4. Специфіка процесів демілітаризації та конверсії в Ялтинсько-Потсдамській системі

Аналіз наслідків другої світової війни з точки зору перебалансування сил на світовій арені. Мирні договори з Німеччиною та її союзниками як юридичні підстави для проведення демілітаризації та конверсії. Практичні кроки в здійсненні демілітаризації та конверсії. Система воєнного контролю над економікою Японії (1938-1945). Її наслідки. Особливості реконверсії в Японії. Етапи проведення цього процесу. Труднощі в її проведенні. Головні результати.

Репараційне питання і проблема реконверсії в Фінляндії після другої світової війни. Особливості та основні етапи цього процесу. Позитивні і негативні сторони реконверсії для Фінляндії. Широкомасштабна синхронна конверсія в країнах переможницях. Холодна війна та еволюція в політиці проведення конверсії. Аналітичний етап конверсії. Законодавча діяльність країн світу з цієї проблеми.

ТЕМА 5. Радянська модель конверсії.

Створення та розвиток збройних сил Радянської Росії. Спроба здійснення конверсії в Росії після першої світової війни. Її цілі та завдання. Військова реформа 1924-1925 рр. Вплив цих процесів на розвиток економіки, суспільства і становлення збройних сил СРСР.

Передумови проведення реконверсії в СРСР. Тоталітарна держава і особливості здійснення цього процесу. IV п’ятирічний план і реконверсія. Характерні риси післявоєнної конверсії в СРСР. Основні етапи реконверсії. Політичні, економічні, соціальні заходи щодо конверсії. Труднощі і переваги в її здійсненні.

“Хрущовська відлига” і спроба проведення конверсії в СРСР. Основні етапи конверсії. Урядові заходи в політичній, воєнній, економічній та соціальній сферах життя з цього питання. Наслідки цього процесу для СРСР.

Здійснення конверсії в Росії. Закон про конверсію в Росії. Перспективи здійснення конверсії в Росії за умов підтримки провідних країн Заходу, зокрема США.

ТЕМА 6. Конверсійні стратегії у демократичних політичних системах

Закінчення першої світової війни і реконверсія воєнної промисловості в США. Наслідки цього процесу для економіки США. Економічна криза 1921-1922 рр.

Реконверсія в Канаді 1945-1947 рр. Урядові заходи щодо реконверсії в Канаді. Політичні, соціальні, економічні заходи уряду Оттави. Наслідки цього процесу для Канади.

Передумови здійснення реконверсії в США після війни. Законодавчі акти США стосовно конверсії в ці роки (“Солдатський білль про права” (1944 р.), “Закон про повну зайнятість”(1946 р.)). Урядові заходи з цього питання. Профспілки (АФП і КВП) і реконверсія в США.

Законодавчі заходи стосовно конверсії після другої світової війни у США. “Солдатській білль про права” (1945).

Причини проведення конверсії в США після війни в Кореї. Основні етапи здійснення конверсії. Особливості і наслідки цього процесу для США. Закінчення війни у В’єтнамі. Досвід здійснення конверсії урядом США після війни у В’єтнамі. Соціально-економічні аспекти цього процесу.

Законопроекти та державні програми в цій галузі у США, Англії, Швеції, Норвегії, Ізраїлі, Китаї, їх необхiднiсть, значення. Законопроекти по конверсiї: Дж. Макговерна - Ч.Матiса - Т. Уайса (1983, 1984); Н.Маврулiса (1986); Т.Вайса (1989), та iн.

Необхідність прийняття національного закону по конверсії в Україні. Український законопроект по конверсiї. Його переваги та недоліки, взаємодія з іншими законами та його зовнішньополітичне значення.

ТЕМА 7. Особливості демілітаризації та конверсії після завершення холодної війни в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин

Особливості здійснення конверсії в США в 80-ті - 90-ті рр. ХХ ст.. Участь громадськості в процесі здійснення конверсії в США. Можливості впливу громадських рухів на рішення уряду з проблем конверсії в будь-який країні (на прикладi США). Конверсія в країнах Західної Європи після закінчення “холодної війни”. Досвід здійснення конверсії в країнах Північної Європи.

Гонка озброєнь і проблема конверсії в Азії. Торгівля зброєю. Ізраїль, Єгипет, Іран - країни з власною розвиненою військовою промисловістю. Шляхи здійснення конверсії в Iрані та Ізраїлі. Державні програми та плани в цих країнах.

Особливості конверсії в Китаї. Етапи та основні труднощі цього процесу для країни. Схожість здійснення конверсії з колишнім СРСР та Україною. Законодавча, соціальна та економічна політика по конверсії в Китаї.

ТЕМА 8. Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи.

Історичний досвід України з питань конверсії. Конверсія та реконверсія після другої світової війни. Потепління міжнародних відносин, новий етап в цьому процесі. Шляхи вирішення проблеми ліквідації ядерної зброї на території України. Можливості та перспективи підприємств ВПК. Конверсія військового виробництва в Україні - шлях до міжнародних контактів у різноманітних галузях як політичного, економічного, так i соціального життя людини. Український законопроект по конверсії. Його переваги та недоліки, взаємодія з іншими законами та його зовнішньополітичне значення.

Проблема використання досвіду інших країн в здійсненні конверсії в Україні.

Тема 9. Діяльність міжнародних організацій в галузі демілітаризації та конверсії.

Міжнародні організації, їх можливості у здійсненні процесу конверсії. Діяльність ООН з питань конверсії. Еволюція у підходах до проблеми. НАТО і воєнна конверсія. Міжнародна організація праці (МОП) та питання переходу до конверсії військового виробництва. Шляхи та методи впливу міжнародних організацій на здійснення процесу конверсії. Діяльність міжнародних та національних профспілок розвинутих країн в галузі конверсії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА:

1. Пархомчук О.С. Мілітаризм та проблема конверсії в глобальному світі: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 247 с.

2. Пархомчук О.С. Системна еволюція міжнародних відносин і процеси демілітаризації та конверсії: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – 194 с.

3. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи. Світова політика. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224 с.

4. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

5. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток: Навчальний посібник 2-ге видання К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006 – 314 с.

ДОДАТКОВА:

6. Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. з фр. – К.: МП «Юніверс», 2000.- 688 с.

7. Бакланов А.Г. Ближний Восток на рубеже ХХІ века: к созданию системы региональной безопасности М.: МГИМО, 2001. - 169 с.

8. Бестужев-Лада И.В. Альтернативная цивилизация. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – 352 c.

9. Богданович В.Ю., Маначинский А.Я. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности государства. – К., 2001. – 172 с.

10. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. - К.: НІПМБ, 2001. - 300 с.

11. Боффа Дж. История Советского Союза. В 2-х т.: Пер. с итал.- 2-е изд.- М.: Международные отношения, 1994. – Т 1. – 629 с.; Т 2.- 632 с

12. Вашингтонская конференция по ограничению вооружений и тихоокеанским и дальневосточным вопросам 1921—1922 гг., Полн. перевод актов и документов А.В.Сабанина, М., 1924;

13. Введение в теорию международных отношений: Учебное пособие. / Отв. Редактор А.С.Маныкин. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 320 с.

14. Версальский мирный договор. Полный перевод с фран. (НКИД. Итоги импер. войны. Серия мирных договоров).– М., 1925.- 198 с.

15. Верт Н. История советского государства. 1900-1991: Пер. с фр. – М.: Прогресс: Прогресс-Академия, 1992. – 480 с.

16. Відносини між збройними силами, суспільством і державою, За матеріалами міжнародного семінару «Реформування Збройних Сил України. Потреба у змінах», Київ, 22- 23 червня 2000 р. - К., 2001. - 176 с.

17. Воєнна безпека України на межі тисячоліть. - К.: Стилос, 2002. – 394 с.

18. Восток/Запад: Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. Учебное пособие. / Под редакцией А.Д.Воскресенского. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет); «Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2002. – 528 с.

19. Время мира. Выпуск 3. Война и геополитика. Науч ред.. Н.С.Розов – Новосибирск. – 2003. – 570 с.

20. Всеобщая история. Высшее образование / Новиков С.В., Маныкин А.С. и др. – М.: Филол. о-во «СЛОВО»: ООО «Изд-во «ЭКСМО»«, 2003.-640 с.

21. Встреча в верхах Украина-НАТО // Новини НАТО.- Вип. № 1./2005. – 15c.

22. Галака С.П. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у міжнародних відносинах: Монографія. – К.: Київський університет, 2002.- 278 с.

23. Геополітичне майбутнє України. Міжнародна науково-практична конференція.//Дипломатична академія України при МЗС України, Інститут міжнародних відносин. Національний університет імені Тараса Шевченка. -176с.

24. Головченко В. Порівняльна політологія: курс лекцій. – К.: ІМВ, 2002.- 176с.

25. Горин Д.Г. Пространство и время в динамике российской цивилизации. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 280 с.

26. Давыдов В.Д. Первая конверсия ХХ столетия // Независимое военное обозрение. - 2004.- 12.03.- http://www.nvo.ng.ru/history/2004-03-12/5 factory/html.

27. Емельянов С.В. США: конверсия военной науки. - М.: Междунар. отношения, 1999. - 220 с.

28. Емельянов Ю.В. Рождение и гибель цивилизаций. - М.: Вече, 1999.- 544с.

29. Ерасов Б.С. Цивилизации: универсалии и самобытность / Б.С. Ерасов; [Отв. Ред. Н.Н.Зарубина]/- М.: Наука, 2002. – 524 с.

30. Ермошин В.В. Проблема войны и мира в политико-правовых учениях нового времени.- М.: Наука, 1989. – 207 с.

31. З Четвертого універсалу Української Центральної Ради / Історія України: Документи. Матеріали. - К.: “Академія”, 2002.- 448 с.

32. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. №959-ХІІ // Закони України. / Верховна Рада України і Інститут законодавства. - К., 1996. - Т.1. - 462 с.

33. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відомості Верховної Ради, 2003.- № 39. -351 с.

34. Закон України Про ратифікацію Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 16 жовтня 1998 р. №187-ХІУ // Закони України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. - С.64.

35.

36. История России: В 2 т. Т. 2 : С начала ХІХ в. до начала ХХІ века / А.Н. Сахаров, Л.Е. Морозова, М.А. Рахматулин и др.; Под редакцией А.Н. Сахарова. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак»: ООО «Издательство Астрель, 2003 – 862 с.

37. История США Т.3. 1918-1945, М.: Наука, 1985. – 671 с.

38. Июдина Е.П. Деловое взаимодействие между Россией и Германией в области конверсии // Вестн. науч. информ. / Ин-т междунар. экон. и полит. исслед. РАН . - М., 1994. - N 10. - С. 117-133.

39. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. - К.: РІЦ УАННП, 1997. - 688 с.

40. Киссинджер Генри. Дипломатия. Пер. с англ. В.В. Львова / Послесл. Г.А. Арбатова. – М., Ладомир, 1997. – 848 с.

41. Кодекс поведінки Європейського Союзу стосовно експорту озброєнь // Національна безпека і оборона. - 2001. - №6. - С. 71-73.

42. Конверсия в России: состояние и перспективы : Сб. ст. / РАН. Ин-т междунар. экон. и полит. исслед.; Отв. ред. Петухова С.П. - М.: Эпикон, 1998. - 139 с.

43. Конверсия в США // Россия и соврем. мир. - М., 1995. - № 3. - С. 52-56.

44. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

45. Коппель Е.А., Пархомчук Е.С. Проблемы безопасности и перспективы конверсии на Ближнем Востоке (анализ зарубежного опыта для Украины). –Киев, 1995. – 36 c.

46. Краткая история США - М.: Мысль, 2000. - 775 с.

47. Лебедева М.М. Мировая политика: Учебник для вузов / М.М. Лебедева. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 351 с.

48. Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. 2-е вид., перероблене і доп.. – К.: Кобза, 2003. - 528 с.

49. Маначинський О.Я., Соболєв А.А. Воєнна безпека України та вплив на неї політичних факторів. - К.: НІСД, 1997. - 25 с.

50. Медведко Л.И. Россия, Запад, ислам: «столкновение цивилизаций?» - Жуковский; М: Кучково поле, 2003. – 512 с.

51. Мелман С. Конверсия военной промышленности в гражданскую. – М. 1990. – 189 с.

52. Мелман С. Конверсия и разоружение. Демилитаризованное общество. - М.: Мир, 1990. - 152 с.

53. Милитаризм и современное общество. Материалы научной конференции, - М.: Международные отношения, 1987.- 240 с.

54. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник/ В.А.Манжола, М.М. Білоусов, Л.Ф.Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.

55. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков , В.Г. Кремень, Л.В. Губерський та ін. – К.: Либідь, 2001. – 624 с.

56. Могилевский В.Д. Методология систем. М., 1999. – 256 с.

57. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации путь разума.- М.: Языки русской культуры, 2000.- 224 с.

58. Пархомчук О.С.. Мануiльска Т.В. Україна: конверсiя для розвитку економіки та розвинута економіка для конверсії (досвiд конверсії Iзраiлю й Китаю)//Зарубiжний досвiд соцiально-економiчної полiтики i проблеми зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. - К.- 1993.- С.100-117.

59. Потапов В.В. Милитаризация или конверсия . - М.: Наука. 2005. - 112 с.

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

кафедра міжнародних відносин

та зовнішньої політики

Упорядник:

Доктор політичних наук, доцент О.С.Пархомчук

ПРОБЛЕМИ ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЇ ТА КОНВЕРСІЇ

У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 6.030400 „Міжнародні відносини”

Затверджено Вченою Радою ІМВ

протокол № 6

27 грудня 2006 р.

Київ - 2007

ВСТУП

Навчальна дисципліна „Проблеми демілітаризації та конверсії в міжнародних відносинах” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців з вищої освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр” зі спеціальності 6.030401 – “міжнародні відносини”.

Мета та завдання дисципліни - висвітлення основних теоретичних та практичних аспектів ролі та місця проблем демілітаризації та конверсії в міжнародних відносинах, дослідження основних тенденцій та проблем міжнародних відносин в контексті демілітаризації та конверсії, виробити навички аналізу закономірностей та особливостей розвитку світової політики, а також навчити студентів працювати з дипломатичними, політичними та міжнародно-правовими джерелами щодо їх тлумачення та аналізу.

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни „Проблеми демілітаризації та конверсії в міжнародних відносинах” є демілітаризація та конверсія як багатопланові системні явища у трьох їх вимірах – часовому, просторовому та змістовному, властиві їм структура та функції, закономірності та імперативи.

Предметом вивчення навчальної дисципліни „Проблеми демілітаризації та конверсії в міжнародних відносинах” є багатовимірність демілітаризації та конверсії у залежності від політико-системної еволюції міжнародних відносин та поточної внутрішньополітичної ситуації, закономірності цих явищ у конкретних міжнародно-політичних системах, основні теорії, доктрини і концепції світової політики з даної проблематики, положення міжнародно-правових актів, фундаментальні політичні та міжнародно-правові дослідження з питань демілітаризації та конверсії.

Передбачається засвоєння студентами понять, термінів, що характеризують процеси демілітаризації та конверсії та дозволяють студентам орієнтуватись у літературі по цим проблемам.

Головним завданням дисципліни є підготовка фахівців, здатних виконувати висококваліфіковану аналітичну, організаційну, дослідницьку та викладацьку роботи в галузі міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.

Курс має ознайомити студентів з прикладним політологічним використанням виробленого наукою фундаментального знання в цій сфері.

В результаті вивчення студент має отримати уявлення про зміст сучасних наукових поглядів на проблеми демілітаризації та конверсії, розуміти зміст політичних процесів, які невідривно супроводжують ці процеси, вміти виділити основні тенденції і проблеми цих процесів. Особливе місце в курсі приділяється місцю і ролі України в цих процесах.

В результаті вивчення дисципліни магістри мають засвоїти:

основні теоретичні проблеми демілітаризації та конверсії, методи їх дослідження;

- особливості та основні напрями системного підходу до дослідження проблем демілітаризації та конверсії;

- концептуальні основи, на яких базується позиція України з вказаних проблем ;

- зміст сучасних наукових поглядів на проблеми демілітаризації та конверсії ;

- сучасне міжнародне становище та особливість процесів демілітаризації та конверсії, що відбуваються в різних країнах та регіонах;

В результаті вивчення дисципліни магістри мають вміти:

- узагальнювати та систематизувати основні положення та висновки світової наукової думки про процеси демілітаризації та конверсії;

- застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань, пов'язаних із здійсненням зовнішньополітичного курсу України, зміцненням її міжнародного авторитету та позицій на світовій арені в рамках своєї професійної діяльності;

- оцінювати та прогнозувати конкретну ситуацію в міжнародних відносинах, світовій економіці та політиці з метою захисту державних інтересів та підвищення міжнародного авторитету Україні; активно відстоювати міжнародні позиції української держави;

- збирати, узагальнювати та аналізувати міжнародну інформацію і давати оцінку міжнародної обстановки, розглядати та досліджувати документи, формулюючи обґрунтовані пропозиції та рекомендації по їх реалізації; брати участь у підготовці виступів на міжнародних переговорах, нарадах, конференціях, в міжнародних організаціях;

- використовувати раціональні методи пошуку, відбору та використання інформації, здійснювати її перевірку та класифікувати джерела; орієнтуватися у літературі за фахом, проводити лекційну роботу;

- на практиці застосовувати знання і навички в галузі наукової організації праці у галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії;

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин:

Спецкурс „Проблеми демілітаризації та конверсії в міжнародних відносинах” є професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” зі спеціальності 6.030401 – “міжнародні відносини”.

Дисципліна вивчається студентами на 5 курсі протягом 1 семестру. Загальний обсяг 47 годин. У тому числі 18 годин – лекційних, 14 годин-практичних, 49 годин – самостійна робота.

Зв’язок з іншими дисциплінами: Навчальна дисципліна будується на дисциплінах “Історія міжнародних відносин”, “Теорія міжнародних відносин”, “Міжнародні відносини та світова політика”.

Аналіз інформаційних джерел

Базові підручники, навчальні посібники (пункти “Рекомендована література”), документи, монографії, посібники (пункти “Додаткова література”).

Контроль знань:

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних контрольних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; при цьому оцінюється рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях, активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, експрес-контроль у формі тестів тощо.

Підсумковий модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять - змістового модуля. Завданням підсумкового модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вміння вирішувати конкретні ситуативні задачі, самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово подати певний матеріал.

Оцінки з підсумкового модульного контролю включаються як окремий заліковий модуль до залікового кредиту.

Окремою формою підсумкового модульного контролю є комплексні або наскрізні індивідуальні завдання (реферати).

При підсумковому модульному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів, самостійне опрацювання тем, написання рефератів.

Підсумковий модульний контроль знань та вмінь студентів проводиться у формі тестів, контрольних робіт, виконання індивідуальних робіт .

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену. Екзамен - це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатності творчо використовувати накопичені знання та вміння, формувати власне ставлення до певної проблеми тощо. Студенти, які до початку сесії мають менше 60 балів, не допускаються до екзамену як такі, що не виконали навчальної програми з дисципліни.

Семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань (комплексний підсумковий модуль письмовий екзамен). На екзамен виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішення практичних завдань.

Результати екзамену оцінюються за 100-бальною шкалою і включаються у підсумкову оцінку з дисципліни як окремий заліковий модуль з визначеним ваговим коефіцієнтом. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як середня арифметична з оцінок по залікових модулях, включаючи екзаменаційну.

Змістовний

Модуль 1 (ЗМІ)

Змістовний модуль 2 (ЗМ2),

Комплексний підсумковий модуль (КПМ)-іспит

Разом

(підсумкова оцінка)

Вагові коефіцієнти (%)

30% к1²=0,3

30%

к₂=О,3

40%

кз=0,4

100%

Оцінка в балах

За накопичувальною системою підсумкова оцінка в балах (ПО) розраховується як сума балів, отриманих студентом за змістовні модулі (ЗМ) та комплексний підсумковий модуль (КПМ):

ПО = ЗМ1 + ЗМ₂+ ... + ЗМ_П + КПМ.

У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості семінарських занять). В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи йому надається можливість у 2 тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна „0". Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (шкала КНУ імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ЕСТS.

Шкала оцінювання:


За шкалою уні- верситету (100-бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та Університету		Оцінка за шкалою ЕСТS
90-100	відмінно	5	А Відмінно
85-89	Добре	4	В Добре (дуже добре)
75-84	Добре	4
С Добре
65-74	задовільно	3	D Задовільно
60-64	задовільно	3
Е Задовільно (l(достатньо)
1-59	незадовільно	2	F Незадовільно аксимальну кількість балів за кожен змістовний модуль визначає викладач самостійно, але при цьому доводить цю систему обов'язково до відома студентів і зазначає в робочій навчальній програмі.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва теми	Лекції Годин	Семінари годин	Контрольні Годин	Самостійна робота
МОДУЛЬ 1
1	Предмет та завдання спецкурсу. Демілітаризація і конверсія як наукові категорії і об’єкти міжнародно-політичного аналізу.	2	2		4
2	Сутність процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Історичні передумови виникнення цих процесів.	2	2		6
3	Демілітаризація та конверсія в умовах Версальсько-Вашингтонської системи.	2	2		6
4	Специфіка процесів демілітаризації та конверсії в Ялтинсько-Потсдамській системі	2	2		6
5	Особливості демілітаризації та конверсії після завершення холодної війни в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин	2	2		4
МОДУЛЬ 2
6	Радянська модель конверсії.	2	2		6
7	Конверсійні стратегії у демократичних політичних системах	2	2		5
8	Діяльність міжнародних організацій в галузі демілітаризації та конверсії.	2	2		6
9	Здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи.	2	2		6
ВСЬОГО		18	14	2	49

Тема 1. Демілітаризація і конверсія як наукові категорії і об’єкти міжнародно-політичного аналізу.

Лекція 1. Предмет та завдання спецкурсу. Демілітаризація і конверсія як наукові категорії і об’єкти міжнародно-політичного аналізу( 2 год.).

Предмет та завдання спецкурсу. Мілітаризм та проблема конверсії в контексті міжнародно-політичного дослідження. Концептуально-теоретичні засади дослідження процесів демілітаризації та конверсії в контексті системної еволюції міжнародних відносин

Семінар 1. Демілітаризація і конверсія як наукові категорії і об’єкти міжнародно-політичного аналізу ( 2 год.).

1. Дослідження процесів демілітаризації та конверсії в контексті системної еволюції міжнародних відносин

2. Конверсія як наукова категорія.

3. Основні етапи розвитку наукової думки з проблеми конверсії.

Самостійна робота ( 4 год.).

Дати визначення термiнам: війна, мир, мілітаризм, мілітаризація, демілітаризація, конверсiя, реконверсія.

Визначити співвідношення термінів демілітаризація/ремілітаризація, конверсія/реконверсія.

Тема 2. Сутність процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Історичні передумови виникнення цих процесів.

Лекція 2. Історичні передумови виникнення процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії ( 2 год.).

Основні етапи розвитку процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Системний характер мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Цикли та хвилі світової політики і процеси демілітаризації та конверсії.

Семінар 2. Історичні передумови виникнення демілітаризації та конверсії ( 2 год.).

1. Виникнення мілітаризму як суспільно-політичного явища та його еволюція.

2. Політико-правові вчення з питань війни та миру.

3. Політична еволюція конверсії як явища міжнародної системи. Історичні аспекти конверсії.

4. Циклічність світової політики і процеси демілітаризації та конверсії

Самостійна робота ( 6 год.).

Дати визначення термінам: цикл, хвиля, кондрат”євські хвилі, „теорія довгих хвиль” Дж.Голстейна,

Підготувати письмову відповідь по темі: Циклічність процесів мілітаризації та демілітаризації.

Тема 3. Демілітаризація та конверсія в умовах Версальсько-Вашингтонської системи.

Лекція 3. Демілітаризація та конверсія в умовах Версальсько-Вашингтонської системи ( 2 год.).

Військові статті мирних договорів з Німеччиною та її союзниками та проблеми демілітаризації. Вашингтонська конференція. Проблема демілітаризації і конверсії в Радянській Росії після закінчення першої світової війни. Демілітаризація та реконверсія в США після першої світової війни.

Демілітаризація в країнах Четвертного союзу по завершенню першої світової війни.

Семінар 3. Проблема конверсії в контексті перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система ( 2 год.).

1. Військові статті мирних договорів з Німеччиною та її союзниками та проблеми демілітаризації.

2. Проблема демілітаризації і конверсії в Радянській Росії після закінчення першої світової війни.

3. Демілітаризація та реконверсія в США після першої світової війни.

4. Демілітаризація в країнах Четвертного союзу по завершенню першої світової війни.

Самостійна робота ( 6 год.).

Дати визначення термінам: вимушена конверсія, синхронна конверсія.

Підготувати письмову відповідь по темі: Аналіз тексту договору Паризької конференції (за вибором студента) з точки зору постановки і рішення проблеми демілітаризації.

Тема 4. Специфіка процесів демілітаризації та конверсії в Ялтинсько-Потсдамській системі.

Лекція 4. Специфіка процесів демілітаризації та конверсії на етапі становлення Ялтинсько-Потсдамської системи ( 2 год.).

Реконверсія воєнної промисловості в США та Канаді. Здійснення післявоєнної конверсії в Японії. СРСР та проблеми перебудови воєнної промисловості після другої світової війни. Конверсія в малих країнах Західної Європи. (Фінляндія і реконверсія).

Семінар 4. Особливості демілітаризації та конверсії в умовах біполярної структури міжнародних відносин ( 2 год.).

1. Ялтинсько-Потсдамська міжнародна система.

2. Політика реконверсії після другої світової війни.

3. Політика США щодо реконверсії після війни у Кореї та у В`єтнамі.

4. Демілітаризація та конверсія в СРСР у період "хрущовської відлиги".

5. Аналітичний етап конверсії в країнах Заходу в період "холодної війни".

Самостійна робота ( 6 год.).

Підготувати реферат по темі: Аналіз тексту договору з союзниками Німеччини в Європі (за вибором студента) з точки зору постановки і рішення проблеми демілітаризації.

Тема 5. Особливості демілітаризації та конверсії після завершення холодної війни в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин.

Лекція 5. Особливості демілітаризації та конверсії в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин ( 2 год.).

Формування сучасної міжнародної системи та еволюція підходів до проблеми демілітаризації та конверсії. Конверсія як складова демілітаризації. Демілітаризація світу як шлях переходу до якісно нової цивілізації майбутнього.

Семінар 5. Конверсія в умовах завершення "холодної війни" та розпаду Ялтинсько-Потсдамської системи( 2 год.).

1. Курс М.С.Горбачова на конверсію, як один з головних аргументів припинення "холодної війни".

2. Розпад СРСР та конверсія на пострадянському просторі.

3. Проблема конверсії в Україні на межі тисячоліть.

4. Особливості узагальнення досвіду проведення конверсії в розвинутих країнах Заходу.

5. Проблеми демілітаризації та конверсії в країнах Близького Сходу та Азії.

Самостійна робота (4 год.).

Практичне завдання: виявити загальні та специфічні риси у здійсненні конверсії в Україні, Iрані , Ізраїлі та Китаї.

Тема 6. Радянська модель конверсії.

Лекція 6. Особливості радянської моделі конверсії ( 2 год.).

Самостійна робота (6 год.).

Практичне завдання: підготуватись до обговорення питань: Здійснення конверсії в Росії. Закон про конверсію в Росії. Перспективи здійснення конверсії в Росії.

ТЕМА 7. Конверсійні стратегії у демократичних політичних системах

Лекція 7. Конверсійні стратегії у демократичних політичних системах (2 год.).

Закінчення першої світової війни і реконверсія воєнної промисловості в США.

Реконверсія в Канаді 1945-1947 рр. Передумови здійснення реконверсії в США після війни. Законодавчі акти США стосовно конверсії .

Передумови проведення реконверсії в СРСР. Тоталітарна держава і особливості здійснення цього процесу.

Причини проведення конверсії в США після війни в Кореї. Основні етапи здійснення конверсії. Закінчення війни у В’єтнамі. Досвід здійснення конверсії урядом США після війни у В’єтнамі.

Законопроекти та державні програми в цій галузі у США, Англії, Швеції, Норвегiї, Iзраілі, Китаї, їх необхiднiсть, значення. Законопроекти по конверсiї: Дж. Макговерна - Ч.Матiса - Т. Уайса (1983, 1984); Н.Маврулiса (1986); Т.Вайса (1989), та iн.

Семінар 6. Особливості демілітаризації та конверсії в демократичних політичних системах після завершення холодної війни в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин (2 год.).

1. Особливості здійснення конверсії в США в 80-ті - 90-ті рр.

2. Участь громадськості в процесi здійснення конверсії в США. Можливості впливу громадських рухів на рішення уряду з проблем конверсії в будь-який країні (на прикладi США).

3. Конверсія в країнах Західної Європи після закінчення “холодної війни”.

4. Досвід здійснення конверсії в країнах Північної Європи.

Тема 8. Діяльність міжнародних організацій в галузі демілітаризації та конверсії.

Лекція 8. Діяльність міжнародних організацій в галузі демілітаризації та конверсії (2 год.).

Семінар 6. Діяльність міжнародних організацій в галузі демілітаризації та конверсії.

1. Соціальна база, характер та обсяги виступів громадськості США на підтримку конверсії.

2. ООН та проблеми демілітаризації і конверсії.

3. Програми співробітництва в галузі демілітаризації та конверсії і ЄС.

4. НАТО і проблеми демілітаризації і конверсії.

Самостійна робота (6 год.).

Дати визначення термінам: демілітаризація, мирний дивіденд, диверсифікація виробництва, пацифізм, громадські об’єднання, громадські рухи, громадські організації .

Практичне завдання: проаналізувати перший доклад Римського клубу з точки зору ставлення до проблем демілітаризації та конверсії.

ТЕМА 9. Досвід здійснення конверсії в Україні. Передісторія, сучасний етап, перспективи.

Лекція 9. Здійснення конверсії в Україні. ( 2 год.).

Історичний досвід України з питань конверсії. Конверсія та реконверсія після другої світової війни.

Шляхи вирішення проблеми ліквідації ядерної зброї на території України.

Можливості та перспективи підприємств ВПК. Конверсія військового виробництва в Україні - шлях до міжнародних контактів у різноманітних галузях як політичного, економічного, так i соціального життя людини. Український законопроект по конверсії. Його переваги та недоліки, взаємодія з іншими законами та його зовнішньополітичне значення.

Семінар 7. Здійснення конверсії в Україні.

1. Iсторичний досвiд конверсії в Україні.

2. Новий етап у здiйсненнi конверсії в Україні (1987-1990)

3. Закон про конверсiю в Україні.

4. Конверсiя в Україні у 1990-i – 2007рр.

Самостійна робота (6 год.).

Обґрунтувати необхідність прийняття національного закону по конверсії в Україні.

Практичне завдання: проаналізувати проект закону про конверсію в Україні.

ЛIТЕРАТУРА

До окремих тем

Теми 1-2

1. Берхин И.Б. Военная реформа 1924-1925 // Военная мысль. - № 9.-1950.-С.42-58.

2. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

3. История военного искусства (сборник материалов) выпуск IV, Том II. - М.: Военное изд-во Военного мин-ва СССР.- 1952.

4. Киреев А.П. Конверсия: разоружение во имя развития.- М.: Знание. 1990. - 64 с.

5. Козенко Б.Д., Г.Н. Севостьянов История США (учебное пособие).- Самара.-1994 г.

6. Мелман С. Конверсия и разоружение. Милитаризованное общество.-М.: Мир, 1990. - 152 с.

7. Милитаризм: цифры и факты. М., 1985.

8. Поздняков Э.А. Политика и нравственность.- М., Прогресс.- 1995.

9. Потапов В.В. Милитаризация или конверсия (анализ буржуазных концепций). - М.: Наука. 1990. - 112 с.

10. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

Тема 3.

1. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

2. Мелман С. Конверсия и разоружение. Демилитаризованное общество.-М.: Мир, 1990. - 152 с.

3. Милитаризм США: военная машина, блоки, базы и акты агрессии. Справочник.-М. 2005 - 367 с.

4. Политика силы или сила разума? (Гонка вооружений и международные отношения).-М.: Политиздат, 1999 - 412 с.

5. Червяков А.И. Военная политика Франции 1958-1993..-М.: Наука, 1994.- 108 с.

6. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

Тема 4-5.

1. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

2. Галкина И.В. Реконверсия и єкономическая политика (Канадский опыт. 1945-1956 гг.) // Американский Ежегодник. - 1994 г.

3. Пархомчук О.С. Політика реконверсії в різних країнах світу після другої світової війни // Вісник міжнародні відносини КУ Вип. 8. – 1998. – С.18-20.

4. Сивачев Н.В. Рабочая политика правительства США в годы второй мировой войны. - М.: МГУ, - 1974. - 290 с.

5. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

Тема 6.

1. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

2. Киреев А.П. Конверсия: разоружение во имя развития.- М.: Знание. 1990. - 64 с.

3. Трудящиеся и милитаризм/ Ю.С.Бегма и др.- М.: Наука.1988. - 192 с.

4. Прорыв: Становление нового мышления. Сов. и зап. ученые призывают к миру без войн.-М.: Прогресс, 1988 - 368 с.

5. Вавилов А.М. Экологические последствия гонки вооpужений. - М.: Междунаpодные отношения. - 1994.- 176 с.

6. Ефремов А.Е. Социально-экономические последствия гонки вооружений и разоружения.-М., 2001

7. Пархомчук Е.С.. Мануильская Т.В. Занятость и социальное обеспечение вопроса военной конверсии // Организация и регулирование экономики.-К.: Либiдь.- N113.-1999.-С.102-111.

Егоров Ю.В. Разрядка напряженности и профсоюзы.- Знание, 1999 - 60 с.

Тема 7.

1. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

2. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

3. Політика США щодо конверсії під час “холодної війни" // Актуальні проблеми МВ.- Вип.13.(час.1).- КУ ІМВ 1999.

Тема 8.

1. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

2. Мелман С. Конверсия и разоружение. Демилитаризованное общество. - М.: Мир, 1990. - 152 с.

3. Пархомчук Е.С. Экономические и социальные ориентиры конверсии: реальность и вероятность реализации (на примере США) // Организация и регулирование экономики.-К.: Либiдь.- N113.-1993.- С.75-82.

4. Пархомчук О.С. Законодавча діяльність країн світу у сфері конверсії. // Міжнародні відносини.- Вип.15 КУ ІМВ.- 2000.

5. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

Тема 9.

1. Коппель Е.А., Пархомчук Е.С. Проблемы безопасности и перспективы конверсии на Ближнем Востоке (анализ зарубежного опыта для Украины).-К.-1995.-40 с.

2. Коппель Е.С., Пархомчук Е.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник).- К.: Школяр, 2005. -360 с.

3. Коппель О.А., Пархомчук О.С. ООН i проблема стримування гонки озброень в районi Перськоi затоки//Вiсник Киiвського Унiверситету. Мiжнародні вiдносини.-К.-N3.-1995.-C.37-41.

4. Пархомчук О.С. Проблема конверсії у міжнародних відносинах (конспект лекцій). – К.-1998.- 51 с.

5. Пархомчук О.С., Мануїльська Т.В.Основні напрями реорганізації військової промисловості та проблема конверсії на Близькому Сході (друга половина 1980-х – перша половина 1990-х рр.) // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- Вип.18.(час.2).- КУ ІМВ 2000.

6. Пархомчук О.С.. Мануiльска Т.В. Украiна: конверсiя для розвитку экономiки та розвинута экономiка для конверсii(досвiд конверсii Iзраiлю й Китаю)//Зарубiжний досвiд соцiально-экономiчноi полiтики i проблеми зовнiшньоэкономiчних зв'язкiв.-К.-1993.-С.100-117.

7. Пархомчук О.С. Шляхи використання в Україні західних підходів до проблеми конверсії. // Актуальні проблеми міжнародних відносин Вип.12.(час.2).- КУ ІМВ.- 1999.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Розвиток поглядів на процеси демілітаризації та конверсії в світовій політичній думці

2. . Категорії, поняття та терміни, їх взаємозалежність.

3. Стан та перспективи наукових досліджень в галузі демілітаризації та конверсії в Україні.

4. Сутність процесів мілітаризації, демілітаризації та конверсії. Історичні передумови виникнення цих процесів.

5. Історичні форми мілітаризму: порівняльний аналіз.

6. Особливості та загальні риси, аспекти мілітаризму, його еволюція.

7. Витоки і спонуки демілітаризації та конверсії як чинників міжнародних відносин.

8. Політична еволюція демілітаризації та конверсії як явищ міжнародної системи.

9. Циклічність світової політики і динаміка процесів мілітаризації \ демілітаризації і конверсії.

10. Питання демілітаризації та конверсії на Паризькій мирній конференції. Військові статті мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.

11. Вашингтонська конференція.

12. Процеси демілітаризації та конверсії в переможених країнах після першої світової війни.

13. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтнської системи та динаміка процесів мілітаризації та демілітаризації конверсії.

14. Мирні договори з Німеччиною та її союзниками як юридичні підстави для проведення демілітаризації та конверсії.

15. Особливості реконверсії в Японії. Етапи проведення цього процесу.

16. Репараційне питання і проблема реконверсії в Фінляндії після другої світової війни. Особливості та основні етапи цього процесу.

17. Холодна війна та еволюція в політиці проведення конверсії.

18. Аналітичний етап конверсії. Законодавча діяльність країн світу з цієї проблеми.

19. Спроба здійснення конверсії в Росії після першої світової війни.

20. “Хрущовська відлига” і спроба проведення конверсії в СРСР.

21. Здійснення конверсії в Росії. Закон про конверсію в Росії.

22. Реконверсія в Канаді 1945-1947 рр. Урядові заходи щодо реконверсії в Канаді.

23. Передумови проведення реконверсії в СРСР. Тоталітарна держава і особливості здійснення цього процесу.

24. Законодавчі заходи стосовно конверсії після другої світової війни у США. “Солдатській білль про права” (1945).

25. Причини проведення конверсії в США після війни в Кореї. Основні етапи здійснення конверсії.

26. Закінчення війни у В’єтнамі. Досвід здійснення конверсії урядом США після війни у В’єтнамі.

27. Законопроекти та державні програми в галузі конверсії у США, Англії, Швеції, Норвегiї, Iзраїлі, Китаї, їх необхiднiсть, значення.

28. Особливості здійснення конверсії в США в 80-ті - 90-ті рр. Участь громадськості в процесi здійснення конверсії в США.

29. Можливості впливу громадських рухів на рішення уряду з проблем конверсії в будь-який країні (на прикладi США).

30. Конверсія в країнах Західної Європи після закінчення “холодної війни”. Досвід здійснення конверсії в країнах Північної Європи.

31. Гонка озброєнь і проблема конверсії в Азії.

32. Шляхи здійснення конверсії в Iранi та Ізраїлі. Державні програми та плани в цих країнах.

33. Особливості конверсії в Китаї. Етапи та основні труднощі цього процесу для країни.

34. Історичний досвід України з питань конверсії.