Київський національний університет
імені Тараса Шевченко
Інститут міжнародних відносин
Кафедра міжнародних відносин
та зовнішньої політики
Упорядник:
Доктор політичних наук, доцент. Пархомчук О.С.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Затверджено
на засіданні кафедри
протокол № 16
від 7 червня 2007 року.
Директор Інституту
міжнародних відносин
Л.В.Губерський
Погоджено
З науково-методичною комісією
8 червня 2007 року
д.іст.н. професор О.А.Коппель
ПРОГРАМА
учбового курсу
“Міжнародні відносини та світова політика
(1914-1945 рр.)”
Вступ. Основні проблеми міжнародних відносин міжвоєнного періоду. Історико-еволюційний і структурний підходи до вивчення міжнародних відносин, їх взаємозв`язок. Поняття екстенсивного та інтенсивного типів міжнародно-політичного розвитку, їх взаємодія. Поняття глобальної системи та регіональних підсистем у міжнародних відносинах. Джерела та література.
РОЗДІЛ 1.
Становлення Версальсько-Вашингтонської системи (1918-1922 рр.).
ТЕМА 1. Міжнародні відносини напередодні першої світової війни
Основні міжімперіалістичні протиріччя. Особливості політики провідних країн світу. Перші конфлікти імперіалістичної епохи. Іспано-американська війна 1898 р. Будівництво Панамського каналу. Англо-бурська війна (1899 – 1902 рр.). Японо-китайська війна 1894 р. Російсько-японська війна (1904-1905 рр.) – війна за сфери впливу на Далекому Сході. Загострення міждержавних протиріч та утворення системи військово-політичних блоків. Мілітаризація як фактор дестабілізації міжнародної ситуації на початку ХХ століття. Марокканські кризи. Балканський союз та балканські війни.
ТЕМА 2. Дипломатія під час першої світової війни.
Початок війни. Характер та цілі першої світової війни. Боротьба за союзників. Взаємовідносини держав Антанти. Дипломатія Четверного союзу, плани Німеччини. Вступ у війну Сполучених Штатів Америки: причини та наслідки. Вихід Росії з війни.
Мирна програма В.Вільсона “14 пунктів”. Становлення принципу самовизначення народів як основи європейського врегулювання. Ізоляціонізм і інтернаціоналізм у зовнішній політиці США після першої світової війни.
Вихід Росії з першої світової війни. Брест-Литовська конференція етапи переговорів і підписання мирних договорів Радянською Росією і Україною з Німеччиною та її союзниками. Реакція країн Антанти та США на укладення Брестського мирного договору.
Завершення першої світової війни. Поразка німецьких військ на західному фронті, наступ військ Антанти. Вихід з війни союзників Німеччини: Салонікське, Мудроське, Падуанське перемир`я. Капітуляція Німеччини, Комп`єнське перемир`я і скасування Брестського мирного договору.
ТЕМА 3. Паризька мирна конференція. Створення та становлення Версальської системи міжнародних відносин (1919-1920).
Співвідношення сил на міжнародній арені після закінчення війни. Теоретичні засади становлення версальської системи. Проблеми перебудови міжнародних відносин напередодні Паризької мирної конференції.
Паризька мирна конференція, її основні питання. Система мирних договорів і концептуальні підходи держав-переможниць до їх розробки. Дипломатична боротьба на Паризькій конференції.
Створення Ліги Націй - першої міжнародної організації з підтримки миру та безпеки. Суперечності між державами Антанти з приводу окремих статей Статуту.
Територіальні та колоніальні питання на конференції. Принцип самовизначення націй та його інтерпретація під час створення нових держав. Питання про кордони Польщі. “Лінія Керзона”. Мандатна система, її мета.
“Російське питання” та Україна на Паризькій конференції.
Підписання Версальського, Сен-Жерменського, Нейїського, Трианонського та Севрського мирних договорів, їх зміст. Підсилення американського ізоляціонізму як реакція на Версальські домовленості, відмова США від ратифікації мирних договорів та вступу до Ліги Націй. Незавершеність та суперечності Версальської системи, наслідки Паризької мирної конференції.
ТЕМА 4. Розпад Російської імперії, створення Радянської Росії, та вплив цих подій на міжнародні відносини.
Геополітичні зміни в світі в результаті розпаду Російської Імперії. Етапи та міжнародно-політичні обставини створення СРСР. Проблема кордонів. Підписання РРФСР мирних договорів з Естонією, Латвією, Литвою та Фінляндією.
Кордон з Польщею і Радянсько-польська війна. Варшавський договор 1920 р. між Директорією та урядом Польщі. Нота Керзона (лінія Керзона), нота Колбі. Мирні переговори між Радянською Росією, УРСР та Польщею. Ризький мирний договір, його наслідки.
Встановлення дипломатичних відносин з Афганістаном, Персією (Іраном) і Туреччиною. Договір між УРСР та Туреччиною.
Відношення Німеччини та країн Антанти до протистоячих політичних сил у Росії. Ідея конференції на Принцевих островах, місія Булліта. Місії Мартенса та Літвінова. Припинення країнами Антанти економічної блокади Радянської Росії.
ТЕМА 5. Новий післявоєнний статус-кво на Далекому Сході і створення Вашингтонської системи договорів (1918-1922).
Політика великих держав на Далекому Сході. Зміни у співвідношенні сил на Далекому Сході після першої світової війни, суперництво Великобританії, США та Японії. “Китайське питання”. Експансіонізм Японії. Створення ДВР та його значення. Зовнішня політика ДВР. Дайренська конференція. Радянсько-монгольські та радянсько-китайські відносини.
Вашингтонська конференція та її рішення. Проблема скорочення важких морських озброєнь і встановлення нового співвідношення морських сил. Зміст і значення договорів чотирьох, п`яти та дев`яти держав. Делегація ДВР у Вашингтоні. Новий баланс сил на Тихому океані і подальше загострення суперечностей в регіоні.
РОЗДІЛ ІІ.
Міжнародні відносини в період боротьби за стабілізацію Версальської системи (1922-1932 рр.)
ТЕМА 6. Міжнародні відносини в Європі в початковий період функціонування Версальської системи.
Вплив економічної кризи 1920-1921рр. на міжнародні відносини. Проблема економічного відновлення Європи. Незавершеність Версальської системи. Специфіка становища Росії та Німеччини в ній. Конференція у Брюсселі.
Генуезька конференція. Основні питання порядку денного Генуезької конференції. Рапальський договір і невдача планів створення загальноєвропейських підвалин Версальської системи. Наслідки Генуезької конференції. Гаагська конференція та її наслідки.
Остаточне мирне врегулювання з Туреччиною. Лозаннська конференція. Лозаннський мирний договір і Конвенція про режим чорноморських проток. Підключення Туреччини до Версальської системи.
Встановлення дипломатичних відносин між СРСР та країнами Заходу. Відмова США від визнання де-юре Радянського Союзу, нота Колбі.
Проблема створення системи європейської безпеки в 1925-1926 рр. Конференція в Локарно. Система гарантійного (Рейнський гарантійний пакт) та арбітражних договорів. Непослідовність цієї системи та виникнення подвійного стандарту безпеки на Заході і Сході Європи. Курс західних держав на стримування радянсько-німецького зближення. Рішення про прийняття Німеччини до Ліги Націй і проблема її участі у колективних санкціях відповідно до Статуту Ліги.
Пакт Бріана-Келлога про відмову від війни як інструменту національної політики.
Проблема роззброєння у міжнародних відносинах і спроби її вирішення. Вплив пацифізму на початок розгляду проблеми. Робота Підготовчої комісії Ліги Націй до конференції з питань роззброєння, радянські проекти роззброєння. Пропозиція плану “Пан-Європи” та Європейського Союзу, висловлена А.Бріаном. Женевська конференція з питань роззброєння, пропозиції великих держав щодо роззброєння.
ТЕМА 7. Репараційна проблема в міжнародних відносинах в 20-ті роки.
Перша криза Версальської системи та її врегулювання. Загострення німецької проблеми в першій половині 20-х років. Розбіжності між Францією, Великобританією та США з приводу вирішення німецької проблеми. Окупація Францією та Бельгією Рура та дипломатична ізоляція Франції. План Дауеса як програма відновлення Німеччини під американо-англійським контролем.
Вплив світової економічної кризи на міжнародні відносини. Загострення суперечностей щодо репараційного питання та проблеми воєнних боргів. План Юнга, його мета та зміст. Мораторій Гувера. Лозаннська конференція та крах системи репараційних виплат і міжсоюзницьких воєнних боргів.
ТЕМА 8. Становлення близькосхідної підсистеми міжнародних відносин.
Піднесення національно-визвольної боротьби на Близькому Сході та в Північній Африці після першої світової війни. Еволюція відносин старих колоніальних держав і залежних країн в 30-і роки. Спроби Великобританії створити арабську федерацію під своєю егідою. Курс Великобританії на підписання та продовження двосторонніх договорів про дружбу і союз з країнами Близького і Середнього Сходу. “Проект Піла” і Конгрес арабських парламентів у Каїрі. Лондонська конференція “круглого столу”. Становище на Близькому Сході, в Північній Африці, Індокитаї напередодні другої світової війни.
ТЕМА 8. Міжнародні відносини в Центральній Азії та на Середньому Сході.
Особливості міжнородно-правового статусу середньоазійських держав. Встановлення радянської влади на території Туркестанського краю. Місце Ірану в регіональних відносинах. Конфлікт 1918 р. Радянського Туркестану с Бухарою. Радянське втручання в Бухарі та в Хіві 1920-1921 рр. Афганістан в системі регіональних відносин після першої світової війни. Становлення ірано-афганських відносин. Нормалізація відносин Афганістану с Великою Британією. Ірано-британські протиріччя. Утворення “Гилянської республіки” 1921 р. Радянсько-британські протиріччя в Ірані. Становлення і особливості афганського нейтралізму. Таджикський фактор в регіональних відносинах кінця 20-х рр. Початок Німецького проникнення в Іран. Положення навколо Афганістану в 30-40-ві рр.
ТЕМА 10. Міжнародні відносини в Латинській Америці в 20-ті – 40-ві роки.
Позиції США в Латинській Америці після першої світової війни. Латиноамериканські країни і Ліга Націй. Формування першої багатосторонньої структури безпеки в Латинській Америці. Вашингтонський договір 1923 р. Утворення і діяльність Панамериканського Союзу. Панамериканські конференції в Сант`яго та Гавані. “Договір Гондра”. Встановлення відносин країн Латинської Америки з Радянським Союзом. Події в Нікарагуа в 1926 р. Протиріччя з питань про організацію регіонального співробітництва. Ситуація в регіоні в роки світової економічної кризи. Чакська війна 1932-1938 рр. Конфлікт в зв’язку з територією “Трапеції Летісії” 1932-1934 рр. Модернізація політики США в регіоні. Політика “доброго сусіди”. “Пакт Сааведра Ламаса”. Загострення англо-американських і американо-японських суперечностей в Латинській Америці, болівійсько-парагвайська та колумбійсько-перуанська війни. VІІ і VІІІ Панамериканські конференції, їх наслідки. Активізація діяльності німецьких та японських монополій на латиноамериканських ринках, спроби США зміцнити панамериканську систему.
РОЗДІЛ ІV. Розпад повоєнної системи світового регулювання.
ТЕМА 11. Криза Версальської системи (1933-1937).
Встановлення фашистського режиму в Німеччині. Зовнішньополітична програма німецького фашизму. Вимоги фашистської Німеччини на конференції з питань роззброєння в Женеві. Меморандум Гугенберга на лондонській економічній конференції. Спроба виведення з кризи Версальської системи на ідеях “пакту чотирьох”, її провал. Вихід Німеччини з конференції по роззброєнню та з Ліги Націй. Німецько-польській договір про ненапад. Місце України в німецько-польських відносинах.
“Новий курс” американської адміністрації Ф.Д.Рузвельта і встановлення дипломатичних відносин між СРСР та США.
Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі, позиції СРСР, Франції, Англії та інших держав. Конвенція про визначення агресії. Курс Франції на підключення СРСР до Версальської системи. Проект Східного пакту. Вступ СРСР до Ліги Націй. Друга смуга дипломатичного визнання СРСР країнами Заходу. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Францією, СРСР та Чехословаччиною.
Непослідовність позицій Англії та Франції у підході до європейської безпеки і збереження Версальської системи. Римські угоди Лаваля-Муссоліні. Саарський плебісцит і позиція Франції. Відмова Німеччини від виконання військових статей Версальського договору. Місія Ідена до Москви. Конференція в Стрезі. Курс Великобританії на компроміс з Німеччиною. Англо-німецька морська угода.
Початок воєнної агресії Італії та Німеччини. Загарбницька програма італійського фашизму. Італо-ефіопська війна. Ставлення держав-членів Ліги Націй до війни. Питання про санкції щодо Італії у Лізі Націй. Закон про нейтралітет США. Окупація Італією Ефіопії. Успіхи лівих сил в Іспанії та Франції, підсилення консерватизму у зовнішній політиці Великобританії. Відмова Німеччини від Локарнського договору і ремілітаризація Рейнської області, реакція на це великих держав. Початок курсу на “вмиротворення” Німеччини. Підготовка Німеччини до аншлюсу Австрії. Конференція в Монтрьо. Конвенція про режим чорноморських проток.
Італо-німецька інтервенція в Іспанії. Реакція Великобританії, Франції та СРСР. Іспанія та закон про нейтралітет США. Політика невтручання в іспанські справи і криза Ліги Націй. Створення “осі Берлін-Рим”. Німецько-японський Антикомінтернівський пакт. Вихід Італії з Ліги Націй та її приєднання до Антикомінтернівського пакту. Становлення блоку агресорів.
ТЕМА 12. Розпад Вашингтонської системи. Виникнення вогнища війни на Далекому Сході.
Поглиблення міждержавних суперечностей на Далекому Сході. Внутрішньополітична боротьба у Китаї та політика СРСР і Комінтерну. Радянсько-китайський конфлікт на Китайсько-Східній залізниці. Розрив дипломатичних відносин між СРСР та Китаєм.
Загарбницькі плани Японії щодо Китаю. Меморандум Танака. Початок японської агресії у північно-східних провінціях Китаю, створення буферної держави Маньчжоу-Го. Розгляд китайського питання у Лізі Націй, позиції західних держав та СРСР щодо японської агресії. Комісія Літтона, її доповідь. Доктрина Стімсона. Вихід Японії з Ліги Націй. Криза Вашингтонської системи. Ідея створення Тихоокеанського пакту з метою стримування Японії.
Завершення першого етапу японської агресії в Китаї і проблема вибору напрямку подальшої агресії. Радянсько-японські відносини в 1933-1936рр. Продаж Радянським Союзом Китайсько-Східної залізниці маньчжурським властям, посилення радянського контролю за Зовнішньою Монголією та Сіньцзяном. Радянсько-монгольський протокол про взаємодопомогу. Заява Японії про денонсацію Вашингтонського та Лондонського морських договорів. Новий військово-морський договір США, Великобританії та Франції (1936 р.), відновлення гонки морських озброєнь. Американо-японські відносини.
Поширення японської агресії в Китаї. Політика великих держав щодо подій в Китаї. “Карантинна промова” Ф.Рузвельта. Брюссельська конференція 1937 року, розпад Вашингтонської системи.
Радянсько-китайський договір про ненапад. Військово-економічна допомога СРСР та США Китаю. Врегулювання японо-німецьких суперечностей щодо “китайського інциденту”. Збройні конфлікти між СРСР та Японією (о.Хасан, р.Халхін-Гол). Англо-японські відносини, угода Аріта-Крейгі.
ТЕМА 13. Ліквідація Версальської системи і встановлення Німецької гегемонії в Європі (1938-1939).
Аншлюс Австрії, його наслідки та позиції великих держав. Подальше загострення суперечностей між державами в Європі. Підготовка Німеччини до загарбання Чехословаччини. Травнева криза в Чехословаччині 1938 р. і місія Ренсімена. Переговори Чемберлена з Гітлером в Берхтесгадені та Бад-Годесберзі. Натиск англо-французької дипломатії на Чехословаччину. Мюнхенська угода як наслідок політики умиротворення Німеччини і спроби створення нового балансу сил. Англо-німецька та франко-німецька декларації про взаємний ненапад. Перший Віденський арбітраж. Радянський фактор в міжнародних відносинах кінця 30-х рр. Крах локарнської системи європейської безпеки та Версальської системи.
Розрив Гітлером мюнхенських угод і ліквідація Чехословаччини. Проголошення Республіки Карпато-України та її кінець. Участь Угорщини і Польщі у розчленуванні Чехословаччини. Підписання німецько-литовського договору про передачу Клайпедської області Німеччині. Нерівноправний економічний договір Німеччини з Румунією. Загарбання Італією Албанії. Розрив Німеччиною англо-німецької морської угоди і договору про ненапад з Польщею. Підписання німецько-італійського “сталевого пакту”. Поразка республіканських сил в Іспанії, визнання уряду Франко західними державами.
Реакція західних держав на подальше підсилення Німеччини. Початок англо-франко-радянських переговорів у Москві щодо пакту про взаємодопомогу, причини їх зриву. Англо-німецькі переговори щодо можливості компромісу влітку 1939 року.
Радянсько-німецьке зближення. Пакт Ріббентропа-Молотова, секретний протокол до нього про розмежування сфер впливу, його наслідки.
РОЗДІЛ V.
Міжнародні відносини під час другої світової війни (1939-1945).
ТЕМА 14. Початок другої світової війни. Міжнародні відносини на її початковому етапі (вересень 1939-червень 1941).
Співвідношення сил напередодні війни, її причини. Напад фашистської Німеччини на Польщу. Вступ радянських військ на територію Польщі, приєднання до СРСР Західної України та Західної Білорусі. Ліквідація Польщі. Радянсько-німецький Договір про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 р.
Зовнішня політика СРСР у початковий період війни. Радянсько-турецькі переговори у вересні 1939 р. Встановлення протекторату над прибалтійськими країнами. Радянсько-фінська війна та позиції великих держав. Виключення СРСР з Ліги Націй. Наслідки радянсько-фінської війни. Радянський ультиматум Румунії та вирішення беcсарабського питання. Приєднання Північної Буковини до СРСР.
Вступ у війну Великобританії та Франції, позиція США. Політичний зміст “дивної війни” на Заході та її провал. Зміна закону про нейтралітет США. Місія Уоллеса. Розширення німецької агресії в Європі. Вторгнення німецьких військ у Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Люксембург та Францію. Прихід до влади у Великобританії уряду У.Черчілля. Закінчення “дивної війни”. Дюнкеркська операція. Вступ у війну Італії. Британський проект створення “двоєдиної англо-французької держави”. Капітуляція Франції і закріплення німецької гегемонії в Європі. Виникнення руху “Вільна Франція”.
Міжнародне становище Великобританії після капітуляції Франції та курс Німеччини на досягнення англо-німецького компромісу. “Битва за Англію”.
Укладення Троїстого пакту Німеччини, Італії та Японії. Візит Молотова до Берліну (листопад 1940 р.), радянсько-німецькі переговори про приєднання СРСР до Троїстого пакту. Другий Віденьський арбітраж. Розширення Троїстого. “План Барбаросса”.
Розвиток фашистської агресії на Балканах. Створення союзів Німеччини з Румунією та Болгарією. Напад Німеччини на Югославію та Грецію.
Зміни у зовнішньополітичному курсі США.. Загострення американо-німецьких суперечностей. Англо-американська угода 1940 р. та початок становлення англо-американського союзу. Закон про ленд-ліз. Політика США щодо японської агресії в Азії.
Курс СРСР на нейтралізацію Японії. Укладення радянсько-японського договору про нейтралітет.
ТЕМА 15. Вступ СРСР та США у другу світову війну. Створення антигітлерівської коаліції (червень 1941-1942 рр.)
Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Позиції урядів Великобританії та США. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції. Угода між урядами СРСР та Великобританії про спільні дії у війні та початок їх співробітництва. Угоди між СРСР та емігрантськими урядами Чехословаччини, Польщі та Югославії. Місія Г.Гопкінса до Москви.
Розробка єдиної англо-американської стратегії щодо ведення війни і принципів післявоєнного врегулювання. Підписання Атлантичної хартії та приєднання до неї СРСР. Вступ радянських та англійських військ на територію Ірану. Московська конференція представників СРСР, Великобританії та США. Поширення ленд-лізу на СРСР.
Загострення становища у районі Тихого океану у зв`язку з розширенням японської агресії. Японо-американські переговори 1941 р. Місія Курусу. Ультиматум Ф.Рузвельта на переговорах. Напад Японії на Перл-Харбор, англійські та голландські володіння у Тихому океані. Вступ США у війну.
Прискорення процесу створення антигітлерівської коаліції. Вашингтонська конференція Черчілля та Рузвельта. Підписання Декларації Об`єднаних Націй. Договір про союз між СРСР, Великобританією та Іраном. Візит Молотова до Лондону та Вашингтону. Радянсько-англійський договір від 26 травня 1942 р. Радянсько-американська угода від 11 червня 1942 р. Проблема відкриття другого фронту у взаємовідносинах союзників в 1942 р. Друга Вашингтонська конференція. Візит Черчилля до Москви у серпні 1942 р. Англійський проект вторгнення на Балкани. Висадка англо-американських військ на узбережжі Французької Північної Африки.
ТЕМА 16. Питання узгодженого регулювання міжнародними відносинами в антигітлерівській коаліції (1943-1945).
Висадка союзників в Північній Африці. Англо-американські конференції в Касабланці та Вашингтоні (січень, травень 1943). Завершення бойових дій англо-американських військ у Північній Африці. Висадка союзників в Італії. Створення Французького комітету національного визволення, проблема його визнання та місця Франції у післявоєнному світі.
Перемога радянської армії під Сталінградом і Курськом, докорінний перелом у ході другої світової війни, зміна ролі СРСР у “великій трійці”.
Проблема радянсько-польських відносин. “Катинська справа”. Створення на території СРСР нової польської армії під командуванням Берлінга і Союзу польських патріотів прорадянської орієнтації.
Перша конференція США і Великобританії у Квебеці. Висадка союзних військ в Італії. Умови капітуляції Італії, її вихід з фашистського блоку та початок його розвалу.
Питання ведення війни та післявоєнної організації світу на Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США і Англії. Створення Європейської консультативної комісії. Декларація про загальну безпеку. Декларації про Австрію та Італію. Питання про покарання воєнних злочинців.
Каїрська конференція та її рішення щодо військових дій проти Японії та післявоєнного врегулювання на Далекому Сході. Каїрська декларація.
Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США та Великобританії - перше обговорення на вищому рівні спільної стратегії ведення війни та майбутнього устрою післявоєнного світу. Рішення про відкриття другого фронту. “Балканський варіант” У.Черчилля. Декларація про Іран та інші рішення конференції, її міжнародне значення.
Вихід радянських військ на державний кордон СРСР з Румунією. Відкриття другого фронту на Півночі Франції. Створення тимчасового уряду Франції на чолі з генералом де Голлем. Радянсько-французький договір про союз та взаємодопомогу.
Підсилення антифашистської боротьби в країнах Східної та Південно-Східної Європи. Вступ радянських військ на території країн Східної Європи. Розвал фашистського блоку, вихід з війни Фінляндії, Румунії, Словакії, Болгарії та Угорщини. Друга Квебекська конференція Ф.Рузвельта і У.Черчилля. Польське питання в міжнародних відносинах другої половини 1944 року і радянсько-польські відносини. Варшавське повстання та причини його поразки. Дії національно-визвольної армії Югославії і створення Національного комітету визволення Югославії. Вступ англійських військ у Грецію. Загострення польського та югославського питань у міжсоюзницьких відносинах. Візит У.Черчилля до Москви з метою розподілу сфер впливу у Східній Європі та на Балканах.
Конференція в Думбартон-Оксі і розробка проекту Статуту Організації Об`єднаних Націй. Пропозиція про участь України в ООН.
ТЕМА 17. Міжнародні відносини на Близькому і Середньому Сході та в Латинській Америці під час війни.
Становище на Близькому Сході після капітуляції Франції. Італо-німецька активність в регіоні, діяльність німецької розвідки в Ірані.Спроби німецько-турецького зближення напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР. Боротьба великих держав за вплив на Близькому та Середньому Сході під час війни. Політика Великобританії щодо Туреччини в 1942-1943 рр. Переговори в Адані та Каїрі. Національно-визвольний рух народів арабських країн. Створення Ліги арабських країн. Піднесення національно-визвольного руху в Індії та країнах Південно-Східної Азії.
Позиції латиноамериканських держав щодо війни в Європі. Панамериканські конференції в Панамі та Гавані. Початок війни на Тихому океані і розрив більшістю країн Латинської Америки дипломатичних відносин з державами “осі”. Особлива позиція Аргентини і Чілі. Панамериканська конференція в Ріо-де-Жанейро. Розширення зв`язків СРСР з країнами континенту. Панамериканська конференція в Мехіко. Чапультепекська декларація. США і Латинська Америка. Створення блоку латиноамериканських країн під егідою США. Латиноамериканські країни на конференції в Сан-Франціско. Наслідки другої світової війни для країн Латинської Америки.
ТЕМА 18. Закінчення другої світової війни в Європі. Створення засад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
Ялтинська (Кримська) конференція глав урядів СРСР, США і Велико-
британії, її основні рішення щодо післявоєнного устрою з урахуванням нового балансу сил в світі. Затвердження угод про зони окупації Німеччини та про контрольний механізм для неї.
Проблеми Статуту ООН і прийняття “формули Рузвельта”, рішення про запрошення країн на установчу конференцію ООН. Розбіжності між великими державами щодо питання про територіальну опіку.
Компроміси з польського та югославського питань. Питання про вступ СРСР у війну з Японією.
Початок переходу Східної Європи під радянський контроль, економічна допомога СРСР звільненим країнам. Укладення СРСР договорів про дружбу, взаємодопомогу та післявоєнне співробітництво з Югославією та Польщею, їх значення.
Підписання акту про беззастережну капітуляцію Німеччини. Декларація про поразку Німеччини та взяття на себе верховної влади урядами чотирьох держав.
Конференція в Сан-Франціско та створення ООН. Включення Української та Білоруської РСР в число держав-засновників ООН.
Потсдамська (Берлінська) конференція глав “великої трійки”. Створення Ради міністрів закордонних справ п`яти великих держав з метою підготовки умов мирного врегулювання. Прийняття єдиних політичних та економічних принципів щодо управління Німеччиною під час її окупації. Вирішення проблеми встановлення нового західного кордону Польщі. Рішення про перегляд конвенції Монтрьо та його доля. Інші рішення конференції, її наслідки.
Розбіжності між союзниками щодо проблем політичного розвитку країн Східної Європи. Встановлення атомної монополії США і реакція СРСР.
ТЕМА 19. Міжнародні відносини на Далекому Сході під час війни. Закінчення та наслідки другої світової війни.
Становище на Далекому Сході після початку війни в Європі. Основні етапи війни на Тихому океані. Зовнішня політика Японії після капітуляції Франції. Угода між США та Великобританією про спільний захист Західної півкулі та тихоокеанських володінь. Агресія Японії в Індокитаї. Поширення японської агресії в Південно-Східній Азії. Розробка спільної англо-американської стратегії проти Японії. Японо-китайська війна і політика США та СРСР відносно Китаю.
Міжнародне становище на Далекому Сході в 1944-1945 рр. Денонсація СРСР радянсько-японського договору про нейтралітет. Політична криза в Японії в зв`язку з поразкою Німеччини. Потсдамська декларація. Застосування США атомних бомб проти Японії. Вступ СРСР у війну проти Японії, розгром радянськими військами Квантунської армії в Маньчжурії. Радянсько-китайський договір про дружбу і союз.
Беззастережна капітуляція Японії. Реалізація Каїрських та Кримських угод і створення нового балансу сил на Далекому Сході.
Головні воєнно-політичні підсумки другої світової війни. Докорінні геополітичні зміни та перебалансування сил на світовій арені.
ЛІТЕРАТУРА :
ОСНОВНА:
1. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.,1995.
2. История дипломатии. В 5-и томах, тт.3-4. М., 1965,1975.
3. Коппель О.А.. Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття.- Київ: Школяр, 1999.- 255 с.
4. Коппель О.А.. Пархомчук О.С. Міжнародні системи. Світова політика.- Київ: ФАДА, ЛТД. – 2001. – 224 с.
5. Киссинджер Г. Дипломатия. Пер. с анг. В.В.Львова / Послесл. Г.А. Арбатова. - М., Ладомир, 1997. - 848 с.
6. Протопопов А., Козьменко В.М., Мелманові Н.С., История международных отношений и внешней политики России (1648-2005): Учебник для студентов вузов / Под. ред. А.С. Протопопова. – 2-е изд., испр. И доп. – М.: Аспект Пресс, 2006. -399 с.
7. Системная история международных отношений. / Под ред. А.Д.Багатурова. М., 2000. Т. 1-2.
8. Советская внешняя политика. 1917-1945 гг. Поиски новых подходов.- М.- 2004.
9. Цветков Г. М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр.: Навч. Посібник. - К.: Либідь, 1997.- 232 с.
ДОКУМЕНТИ:
1. Год кризиса, 1938-1939: Документы и материалы. В 2-х томах. М.,1990.
2. Документы внешней политики СССР. Тт. 1-21. М., 1957-1977.
3. Документы и материалы кануна второй мировой войны, 1937-1939.В 2-х томах. М.,1981.
4. Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер-министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны
5. 1941-1945 гг. М., 1976.
6. Прибалтика вступает в Союз / Документы об отношениях СССР со странами Прибалтики в 1939-1940 гг.// Международная жизнь.- 1990, №12.
7. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны, 1941-1945 гг. Сб. документов. В 5-и томах. М., 1978-1980.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Архив полковника Хауза. В 4-х томах. Т.4. Конец войны, июнь 1918 - ноябрь 1919. М., 1955.
2. Ахтамзян А.А. Рапалльская политика. М., 1974.
3. Белоусова З.С. Франция и европейская безопасность(1929-1939). М., 1976.
4. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. М., 1984.
5. Брестский мир. - М. 1992.
6. Бьюкенен Джордж. Мемуары дипломата. - М., 1991.
7. Дадиани Г. Возвращаясь к “чуду на Висле” // Международная жизнь. - 1990. - №9.
8. Деникин А. Кто спас Советскую власть от гибели? Причины неудачи вооружен-ного выступления белых. - М., 1991.
9. Дубинский А.М. Советско-китайские отношения в период японско-китайской войны 1937-1945 гг. М. 1980.
10. Дьяков Ю.Л., Бушуева Т.С. Фашистский меч ковался в СССР. М., 1992.
11. Земсков И.Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе. - М., 1982.
12. Исраэлян В.Л., Кутаков Л.Н. Дипломатия агрессоров. М., 1967.
13. Катынская драма: Козельск, Старобельск, Осташков: судьба интернированных польских военнослужащих. - М., 1991.
14. Коваль В.С. Довкола радянсько-польської війни 1939 року. - К., 1991
15. Кошкин А.А.. Предыстория заключения пакта Молотова-Мацуока. - Вопросы истории, 1993, №6.
16. Лившиц С.Г. Политика Японии в Сибири в 1918-1920 гг. - Барнаул, 1991.
17. Ллойд Джордж Д. Правда о мирных переговорах. Т. 1,2 - М., 1978.
18. Локкарт Роберт. История изнутри: мемуары британского агента.- М., 1991.
19. Милюков П.Н. Воспоминания. - М., 1991.
20. Морозов Г.И. Лига Наций: взгляд через полвека. //Вопросы истории, 1992, №2-3.
21. Неизвестная война. М., 1990.
22. О политической и правовой оценке советско-германского договора о ненападении от 1939г. - доклад Яковлева А.Н. на II съезде народных депутатов СССР. - Дипломатический вестник, 1990, №2.
23. От “Барбароссы” до “Терминала”. Взгляд с Запада. М., 1988.
24. Писарев Ю.А. Тайны первой мировой войны. М., 1990.
25. Полетика Н.П. Возникновение первой мировой войны. Июльский кризис 1914г. М., 1964.
26. Розанов Г.Л. Сталин-Гитлер. Документальный очерк советско-германских дипломатических отношений 1939-1941 гг. - М.,1991.
27. Сазонов С.Д. Воспоминания. М., 1991.
28. Самсонов А.М. Вторая мировая война. 1939-1945: Очерк важнейших событий. М., 1990.
29. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии. 1939-1941. М., 1992
30. Славинский Б.Н. Советская оккупация Курильских островов и план захвата северной половины Хоккайдо. //Знакомьтесь - Япония, 1993, №1
31. Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. Харків, 1924.
32. Україна в міжнародній політиці. Кам`янець, 1919.
33. Фельштинский Ю.Н. Крушение мировой революции. Брестский мир. Октябрь 1917 - ноябрь 1918 гг. М., 1992.
34. Фляйшхауэр И. Пакт: Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939. - М., 1990.
35. Ходнев А.С. Закат Лиги Наций. // Вопросы истории, 1993, №9.
36. Цветков Г.Н. Шестнадцать лет непризнания. Политика США в отношении Советского государства 1917-1933 гг. Киев, 1971.
37. Черчилль Уинстон. Вторая мировая война. В 3 кн. М., 1991.
38. Ширер У. Взлет и падение 3-го рейха. М., 1991.
39. Шишкин В. Полоса признания и внешнеэкономическая политика СССР. /1924-1928 гг./. М., 1983.
40. Carr E.H. International relations between the two world wars (1919-1939). N.Y. 1948.
41. Kennan G.F. American diplomacy. 1900-1950. New York, 1960.
42. Kennedy P. The rise and fall of the Great Powers. New York,1987.
43. Quincy Howe. The World between the wars. From the 1918 armistice to the Munich agreement. New York, 1953.
