ѕ”ЅЋ» ј÷»»

ѕархомчук ќ.—. доктор пол≥тичних наук, доцент кафедри ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин та зовн≥шньоњ пол≥тики ≤нституту м≥жнародних в≥дносин  ињвського ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка

 ќЌ¬≈–—≤я ¬ ” –јѓЌ≤ ¬ ѕ–ќ÷≈—≤ “–јЌ—‘ќ–ћј÷≤ѓ —”„ј—Ќќѓ —»—“≈ћ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ.

ѕроблема конверс≥њ в ”крањн≥ в њњ практичному вим≥р≥ законом≥рно виникаЇ разом з незалежною ”крањнською державн≥стю з огл¤ду  на зм≥ну статусу держави. якщо –ад¤нський —оюз, до складу ¤кого входила ”крањнська –—–, був наддержавою з в≥дпов≥дними претенз≥¤ми на орган≥зац≥ю св≥товоњ революц≥њ та протисто¤нн¤ кап≥тал≥стичн≥й систем≥, то ”крањна ¤к середн¤ держава проголосила курс на сусп≥льну демократ≥ю, миролюбну зовн≥шню пол≥тику, включенн¤ у колективн≥ формуванн¤ безпеки.

«д≥йсненн¤ конверс≥њ в ”крањн≥ поставило завданн¤ ретельного пол≥толог≥чного анал≥зу державноњ пол≥тики, форм та метод≥в конверс≥њ, особливостей функц≥онуванн¤ механ≥зм≥в конверс≥њ в ”крањн≥, њњ  концептуально-теоретичноњ та практичноњ бази .

—ерйозне наукове вивченн¤ конверс≥њ розпочинаЇтьс¤ в наш≥й крањн≥ на меж≥ 80-90-х рр. ’’ ст.  ”крањнськ≥ досл≥дники  вже на етап≥ формуванн¤ в≥тчизн¤ноњ науковоњ школи виходили з доц≥льност≥ врахуванн¤ такого чинника: розв'¤занн¤ глобальних проблем вимагало зд≥йсненн¤ св≥товим сп≥втовариством ц≥леспр¤мованоњ узгодженоњ стратег≥њ. Ќа р≥вн≥ науки було вз¤то до уваги ≥ факт пол≥тичного реформуванн¤ св≥тового сп≥втовариства, в ход≥ ¤кого конверс≥¤ ставилась у центр ¤к зас≥б демократизац≥њ економ≥ки та сусп≥льства в ц≥лому.

 ¬же в перших розробках на цю тему постав сп≥льний методолог≥чний принцип, за ¤ким поглиблений анал≥з зд≥йснювавс¤ на основ≥ пор≥вн¤льного вивченн¤ ≥сторичного досв≥ду конверс≥њ ¤к в сам≥й ”крањн≥, так ≥ в заруб≥жних державах.[1]

 ” п≥дход≥ до конверс≥йноњ стратег≥њ у пор≥вн¤льному контекст≥  автором враховано  украњнський нац≥ональний досв≥д њњ зд≥йсненн¤. ѕерша конверс≥¤ в ”крањн≥ розпочалась за час≥в ”Ќ– ÷– (≤” ”н≥версал) ≥ пот≥м вже проводилась ¤к в складов≥й частин≥ –ад¤нськоњ –ос≥њ. ƒругий досв≥д масштабноњ конверс≥њ в ”крањн≥ був заф≥ксований по завершенню ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, вона зд≥йснювалась за планом в рамках всього —–—–. “рет¤ масштабна конверс≥¤ розпочалась в ”крањн≥ з завершенн¤м Ђхолодноњ в≥йниї ≥ продовжувалась вже в умовах ≥снуванн¤ незалежноњ ”крањни.

« набутт¤м ”крањною державност≥ њњ промисловий та науковий потенц≥ал було виключено з р≥шенн¤ воЇнних ≥ стратег≥чних завдань колишньоњ наддержави.  онверс≥йн≥ п≥дприЇмства п≥дключаютьс¤ до запровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й в ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥. «авод ѕ≥вденмаш,  Ѕ Дѕ≥вденнеФ та ≥нш≥ воЇнн≥ г≥ганти освоювали нов≥ види мирноњ продукц≥њ.

—еред розвинен≥ших галузей ¬ѕ  ”крањни представлен≥  рад≥оелектронна, ракетно-косм≥чна, танкова та ≥н. ƒо розпаду —оюзу в ”крањн≥ будувалос¤ приблизно половина корабл≥в воЇнно-морського флоту, стратег≥чних ракет, танк≥в, рад≥оелектронного обладнанн¤ (засоб≥в –≈Ѕ, нав≥гац≥њ та ≥н.). Ѕлизько 70 % корабл≥в ¬ћ‘ колишнього —–—– були обладнан≥ газотурб≥нними двигунами украњнськоњ розробки ≥ виробництва.[2]

¬≥д колишнього —–—– ”крањна успадкувала майже третину косм≥чного потенц≥алу. ¬ ракето - ≥ супутникобудуванн≥ пр¤мо були зад≥¤н≥ понад 140 п≥дприЇмств та ≥нститут≥в з 200 тис. працюючих. « 20 тип≥в м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет 12 розробл¤лис¤ ≥ виготовл¤лис¤ в ”крањн≥.[3] Ќайб≥льш досконал≥ системи управл≥нн¤ косм≥чними апаратами та ракетонос≥¤ми, у тому числ≥ "ѕротонами", "—оюзами", дл¤ станц≥њ "ћир" також створювались на украњнських п≥дприЇмствах. ѕавлоградський механ≥чний завод виготовл¤в всесв≥тньо в≥дом≥ твердопаливн≥ ракети "——-24". Ўироку попул¤рн≥сть здобули ракети-нос≥њ " осмос", "÷иклон", "«ен≥т", "ќкеан".

—аме до позитивних можливостей ¬ѕ  ”крањни сл≥д в≥днести й згаданий вище факт, що у спадок в≥д —–—– крањна отримала розгалужену мережу науково-досл≥дних центр≥в та досл≥дно-конструкторських виробництв. « 21 "критичноњ" технолог≥њ, що розробл¤ли пров≥дн≥ науков≥ центри св≥ту, ”крањна (у склад≥ —–—–) опрацювала 17. —еред них Ц весь блок проблем з електрон≥ки й к≥бернетики, рад≥олокац≥йн≥ станц≥њ (–Ћ—) дл¤ ви¤вленн¤ малопом≥тних ц≥лей, технолог≥¤ —“≈Ћ—, композити, лазерна техн≥ка, нов≥ виробнич≥ технолог≥њ. ¬с≥ ц≥ розробки в≥дпов≥дали св≥товому р≥вню, мали (≥ мають дос≥) реальн≥ шанси експортного ≥ конверс≥йного використанн¤.[4]

“аким чином, на момент проголошенн¤ державноњ незалежност≥ п≥дприЇмства ¬ѕ  ”крањни мали значн≥ потужност≥ з випуску в≥йськовоњ продукц≥њ (28 % валового виробництва —–—–), але вкрай незначну питому вагу готових вироб≥в з повним замкненим циклом, а тому критично залежали в≥д зовн≥шн≥х поставок. ¬се це буквально диктувало продовженн¤ конверс≥њ вже в умовах незалежност≥. ¬раховуючи, що на пер≥од становленн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави обс¤ги воЇнного виробництва були дуже високими ≥ перевищували можливост≥ нац≥ональноњ економ≥ки, питанн¤ конверс≥њ оборонноњ промисловост≥ та розвитку виробництва цив≥льноњ продукц≥њ постали особливо гостро.

¬ 1992 р. в ”крањн≥ був в≥дм≥чений так званою "шоковою" конверс≥Їю, ¤ка межувала з припиненн¤м ц≥лих виробництв. 184 п≥дприЇмства ≥з 356 практично зупинилис¤, що за варт≥стю зумовило спад з 26,7 млрд. до 9,4 млрд. крб. ќдночасно майже на 115 % зросло виробництво цив≥льноњ продукц≥њ, хоча за товарами народного споживанн¤ сталос¤ скороченн¤ на 8 % .[5]

 онверс≥њ в ”крањн≥ неминуче п≥дл¤гали п≥дприЇмства таких галузей, ¤к паливна, нафтопереробна, газова, чорна металург≥¤, х≥м≥чна ≥ нафтох≥м≥чна, машинобудуванн¤ ≥ металообробка, важкого, енергетичного, транспортного ≥ зал≥зничного машинобудуванн¤, електротехн≥чноњ, танкобуд≥вний ≥ ≥нструментальноњ промисловост≥ та ≥н. јдже вс≥ вони високою м≥рою були причетн≥ до виробництва продукц≥њ суто в≥йськового призначенн¤, ¤ка на той час втратила традиц≥йного споживача, ¤ким були «бройн≥ сили —–—–.

«розум≥ло, що закритт¤ ≥ скороченн¤ воЇнних п≥дприЇмств в ”крањн≥ викликало ц≥лу низку проблем соц≥ально-економ≥чного іатунку.

¬лада незалежноњ держави вдалас¤ до низки серйозних адм≥н≥стративних зм≥н, маючи на мет≥ спри¤ти планом≥рност≥ конверс≥йного процесу. “ак, з метою реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики розвитку народного господарства в машинобудуванн≥ та в≥йськово-промисловому комплекс≥, спри¤нн¤ структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, формуванн¤ системи заход≥в щодо забезпеченн¤ економ≥чноњ ≥ в≥йськово-пол≥тичноњ самост≥йност≥ держави у кв≥тн≥ 1992 р. було створено ћ≥н≥стерство машинобудуванн¤, в≥йськово-промислового комплексу ≥ конверс≥њ ”крањни Ц ћ≥нмашпром (з 1997 р. Ц ћ≥н≥стерство промисловоњ пол≥тики ”крањни Ц ћ≥нпромпол≥тики).

ѕоступово розробл¤лась законодавча база зд≥йсненн¤ конверс≥њ. ўе в травн≥ 1991 р. ¬ерховна –ада ”–—– затверджуЇ ѕоложенн¤ про ƒержавний фонд спри¤нн¤ конверс≥њ. ќдразу п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни ”казом ѕрезидента (є 44 в≥д 20 с≥чн¤ 1992 р.) було утворено ƒержавний фонд спри¤нн¤ конверс≥њ, а в лютому 1992 р.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ ѕостанову Дѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про ƒержавний фонд спри¤нн¤ конверс≥њФ.[6]

¬ 1991 р. була прийн¤та ƒержавна програма конверс≥њ на 1991-1995 рр. Ќа њњ зд≥йсненн¤ було вид≥лено 420 млн. дол.. —Ўј, половина з цих кошт≥в була витрачена ще у 1992 р. (1992 р. став п≥ком т.зв. Дшоковоњ конверс≥њФ).[7] ќдним з недол≥к≥в ц≥Їњ програми була жорстка централ≥зац≥¤ регулюванн¤ процесу конверс≥њ з боку держави.

ѕрикладом нереал≥зованих заход≥в по конверс≥њ Ї в≥дсутн≥сть необх≥дноњ законодавчоњ бази њњ зд≥йсненн¤. ¬ 1991 р. був п≥дготовлений проект «акону ”крањни Дѕро конверс≥ю оборонноњ промисловост≥ ”крањниФ. ” в≥дпов≥дност≥ з ”казом ѕрезидента ”крањни «акон мав бути поданий на розгл¤д ¬ерховноњ –ади, але його не було прийн¤то.

¬ травн≥ 1992 р. ћ≥н≥стерство машинобудуванн¤, в≥йськово-промислового комплексу ≥ конверс≥њ ”крањни та ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни затвердили ≤нструкц≥ю Дѕро пор¤док створенн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в ƒержавного фонду спри¤нн¤ конверс≥њФ.[8] ƒержавний фонд спри¤нн¤ конверс≥њ створювавс¤ у в≥дпов≥дност≥ з ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за рахунок в≥драхувань у розм≥р≥ 3% в≥д соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ (роб≥т, послуг), що випускаЇтьс¤ п≥дприЇмствами оборонного комплексу, передбачених ѕрограмою надзвичайних заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки та виходу њњ з кризового стану; 50% сум виручки в≥д продажу незавершених буд≥вництвом обТЇкт≥в, що передбачались дл¤ виробництва ≥ розробок в≥йськовоњ техн≥ки та озброЇнь ≥ ¤к≥ неможливо використати в цив≥льному виробництв≥; 10% амортизованих в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ основних фонд≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, що п≥дл¤гають конверс≥њ (за њх згодою): частини кошт≥в, одержаних в≥д продажу в≥йськовоњ техн≥ки ≥ озброЇнь, ¤к≥ вив≥льнюютьс¤ в процес≥ скороченн¤ «бройних —ил; ц≥льових асигнувань з республ≥канського бюджету; добров≥льних внеск≥в украњнських та заруб≥жних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, ≥нших надходжень.  ошти фонду спр¤мовувались на реконструкц≥ю ≥ техн≥чне переозброЇнн¤ в≥йськового виробництва на випуск цив≥льноњ продукц≥њ, в тому числ≥ товар≥в народного споживанн¤; проведенн¤ науково-досл≥дних ≥ проектно-конструкторських роб≥т, повТ¤заних з розробкою нових наукових зразк≥в цив≥льноњ продукц≥њ; зд≥йсненн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту прац≥вник≥в.

¬ березн≥ 1993 р.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в ѕостанову Фѕро використанн¤ науково-техн≥чного ≥ виробничого потенц≥алу в≥йськово-промислового комплексу дл¤ розвитку економ≥киФ.[9] ¬ 1999 р.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ –озпор¤дженн¤ Дѕро використанн¤ кошт≥в державного бюджету, передбачених дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в з конверс≥њ п≥дприЇмств оборонного комплексу ≥ створенн¤ нових вид≥в цив≥льноњ продукц≥њ.[10]

«аходи в галуз≥ конверс≥њ зд≥йснювались в окремих галуз¤х промисловост≥, на окремих п≥дприЇмствах.

¬досконалювалась соц≥альна пол≥тика в галуз≥ конверс≥њ. ¬ липн≥ 2001 р. –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни приймаЇ р≥шенн¤. Дѕро Ќац≥ональний координац≥йний центр адаптац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, зв≥льнених у запас або в≥дставку, та конверс≥ю колишн≥х в≥йськових обТЇкт≥вФ [392]. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 29 вересн¤ 2001 р. було затверджено ѕоложенн¤ про Ќац≥ональний координац≥йний центр адаптац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, зв≥льнених у запас або в≥дставку, та конверс≥њ колишн≥х в≥йськових обТЇкт≥в [386]. ¬ березн≥ 2002 р. ”казом ѕрезидента ”крањни було утворено колег≥ю Ќац≥онального координац≥йного центру адаптац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, зв≥льнених у запас або в≥дставку, та конверс≥њ колишн≥х в≥йськових обТЇкт≥в [381]. ¬ жовтн≥ 2002 р.  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни була затверджена ѕрограма конверс≥њ колишн≥х в≥йськових обТЇкт≥в на пер≥од реформуванн¤ «бройних —ил та ≥нших в≥йськових формувань [377]. «г≥дно з ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 вересн¤ 2003 р., в ѕрограму були внесен≥ зм≥ни [399]. ÷¤ ѕрограма була спр¤мована на забезпеченн¤ ефективного та рац≥онального використанн¤ в≥йськових об'Їкт≥в, ¤к≥ вилучаютьс¤ ≥з «бройних —ил та ≥нших в≥йськових формувань, розв'¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем зв≥льнених з в≥йськовоњ служби в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей. ќсновними завданн¤ми та пр≥оритетними напр¤мами ѕрограми визначались: Дстворенн¤ нормативно-правовоњ бази з питань конверс≥њ колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в; забезпеченн¤ скоординованих д≥й орган≥в державноњ влади ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ щодо перетворенн¤ колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в у високоефективн≥ виробничо-промислов≥ комплекси; спри¤нн¤ розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури колишн≥х в≥йськових м≥стечок, створенн¤ на њх баз≥ медичних, навчальних заклад≥в та заклад≥в культури; збереженн¤, рац≥ональне використанн¤ та в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, в тому числ≥ еколог≥чне очищенн¤ територ≥йФ [399].

 онверс≥¤ колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в передбачала щор≥чне плануванн¤ заход≥в, спр¤мованих на забезпеченн¤ виконанн¤ ѕрограми, в≥дпов≥дно до концепц≥й ≥ програм реформуванн¤ «бройних —ил та ≥нших в≥йськових формувань; зв≥льненн¤ колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в в≥д озброЇнн¤ та боЇприпас≥в, утил≥зац≥ю, еколог≥чне очищенн¤ та рекультивац≥ю територ≥њ цих об'Їкт≥в зг≥дно з в≥дпов≥дними державними програмами; л≥кв≥дац≥ю неперспективних колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в ≥ в≥дселенн¤ з них в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей; передачу колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в до сфери управл≥нн¤ орган≥в виконавчоњ влади; в≥дновленн¤ та орган≥зац≥ю використанн¤ колишн≥х в≥йськових об'Їкт≥в; розв'¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем колишн≥х в≥йськових м≥стечок, де залишилис¤ проживати зв≥льнен≥ з в≥йськовоњ служби в≥йськовослужбовц≥ та члени њх с≥мей [399].

ƒо виконанн¤ ѕрограми залучалис¤ м≥жнародн≥ та громадськ≥ орган≥зац≥њ, благод≥йн≥ фонди, п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ.

ѕри досл≥дженн≥ особливостей украњнського вар≥анту конверс≥њ сл≥д брати до уваги, що вона планувалась ≥ зд≥йснювалась у нов≥й незалежн≥й держав≥, ¤ка вийшла з наддержави, що мала радикально ≥нш≥ зовн≥шньопол≥тичн≥ ≥ в≥йськово-пол≥тичн≥ ц≥л≥ та нам≥ри. Ќе менш суттЇве значенн¤ маЇ ≥ той факт, що початковий пер≥од проведенн¤ конверс≥њ п≥дприЇмств ¬ѕ  —–—– зд≥йснювавс¤ в умовах ейфор≥њ в≥д завершенн¤ ДЂхолодноњ в≥йниїФ. ≤, нарешт≥, значимим Ї те, що ”крањна одержала не просто частину рад¤нського ¬ѕ , а переважно ту частку з нењ, ¤ка не мала можливост≥ зд≥йснювати повний виробничий цикл. 

«агалом же, власне конверс≥йна стратег≥¤ ”крањни на початковому етап≥ (з 1989 р.) вимушено зд≥йснювалас¤ за планами колишнього —–—–, ¤к≥ з обТЇктивних причин не могли брати до уваги нац≥ональних ≥нтерес≥в майбутньоњ суверенноњ держави. “ут сл≥д зважати на те, що аж до останн≥х м≥с¤ц≥в правл≥нн¤ ћ.√орбачова ѕрезидент —–—– розраховував зберегти ц≥л≥сн≥сть наддержави шл¤хом демократизац≥њ сусп≥льних в≥дносин ≥ наданн¤ нац≥ональним республ≥к дещо вищих прерогатив у розробц≥ ≥ прийн¤тт≥ р≥шень. “ому т≥льки з набутт¤м незалежност≥ в ”крањн≥ постала можлив≥сть розробити основн≥ напр¤ми державноњ програми воЇнного виробництва й затвердити њњ власним ур¤дом з урахуванн¤м всього комплексу нац≥ональних ≥нтерес≥в. « огл¤ду на залишки старого мисленн¤ ≥ впливу пол≥тичних традиц≥й перебуванн¤ в наддержав≥, у першу чергу було поставлено завданн¤ зберегти потенц≥ал оборонного комплексу ¤к базового в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ . ¬же в дус≥ св≥тових традиц≥й в програм≥  йшла мова про можливост≥ ¬ѕ  на нив≥ зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови народногосподарського комплексу, техн≥чного переобладнанн¤ його промислового сектора, розвитку аграрноњ галуз≥ ≥ п≥дприЇмств переробноњ сфери. —пециф≥ка пол¤гала в тому, що паралельно було визначено п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, ¤к≥ п≥дл¤гали глибок≥й конверс≥њ Ц насамперед т≥, де спад обс¤г≥в виробництва перевищував 20 %. [580, P.61].

ќдразу стало ¤сно, що прагненн¤ автор≥в програми дотримуватис¤ п≥дходу, традиц≥йного дл¤ —–—–, в нових умовах ≥ за зовс≥м ≥нших можливостей та потреб «бройних сил, стають гальмом дл¤ реал≥зац≥њ ≥нших завдань. Ќа жаль, дл¤ такого розум≥нн¤ знадобилос¤ пройти випробуванн¤ часом ≥ невдалою практикою. ≤снуЇ законом≥рн≥сть у тому, що п≥сл¤ того ¤к 1992 р. припинились державн≥ замовленн¤ на виробництво продукц≥њ, п≥дприЇмства ¬ѕ  потрапили у вкрай т¤жк≥ умови. якби це було передбачено ще на етап≥ розробки програми, то законом≥рне скороченн¤ обс¤г≥в традиц≥йного дл¤ ¬ѕ  виробництва (майже втрич≥ в 1992 р.) могло бути консол≥доване за рахунок п≥двищенн¤ ефективност≥  в ≥нших напр¤мах конверс≥њ. “им часом, такий п≥дх≥д ще б≥льше ускладнив ситуац≥ю у соц≥альн≥й сфер≥, спричинивши, зокрема, по¤ву 550 тис. безроб≥тних. «ниженн¤ випуску найб≥льш науком≥сткоњ, високотехнолог≥чноњ продукц≥њ, на ¤ку були скасован≥ державн≥ замовленн¤, спричинило значне зменшенн¤ надходжень у бюджет.  оло замкнулось. ¬ умовах активноњ приватизац≥њ ≥ суперечливого становленн¤ ринкових в≥дносин почало спостер≥гатис¤ перет≥канн¤ висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в до комерц≥йних структур.

«а таких умов намаганн¤ ур¤ду ”крањни розробити ≥ впровадити систему заход≥в дл¤ зниженн¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ напруженост≥ у зв'¤зку з конверс≥Їю ¬ѕ  не могли швидко показати свою ефективн≥сть. –озроблен≥ у 1992 р. ћ≥нмашпромом 540 ц≥льових комплексних науково-техн≥чних програм розвитку виробництва продукц≥њ р≥зноман≥тного призначенн¤ (асортимент Ц 5,0 тис. найменувань) слабко ф≥нансувалис¤. ’оча при розробц≥ наведених програм передбачалас¤ можлив≥сть переходу до рухливих форм ринковоњ кон'юнктури ≥ формуванн¤ багато¤русноњ "п≥рам≥ди" пр≥оритет≥в, в епоху первинного накопиченн¤ кап≥талу дл¤ њх реал≥зац≥њ не було обТЇктивноњ бази.

«овн≥ програма вигл¤дала в≥дпов≥дною кращим св≥товим зразкам конверс≥њ. “ак, до верхньоњ частини "п≥рам≥ди" потрапили виробництво на потужност¤х ¬ѕ  технолог≥чних комплекс≥в дл¤ с≥льського господарства (близько 3,5 тис. найменувань техн≥ки, 45 програм дл¤ харчовоњ та переробноњ промисловост≥), 41 програма створенн¤ медичноњ техн≥ки та апаратури, обладнанн¤ дл¤ виробництва л≥к≥в тощо. ќкремий напр¤мок, пов'¤заний ≥з захистом довк≥лл¤, переробкою та утил≥зац≥Їю в≥дход≥в виробництва, складала група з 34 еколог≥чно захищених та енергозбер≥гаючих технолог≥й. –озум≥нн¤ обмеженост≥ кредитних кошт≥в та ≥нвестиц≥й п≥дштовхнуло виконавц≥в програм до використанн¤ ≥нвестиц≥й ≥ техн≥чноњ допомоги заруб≥жних крањн. ќднак можливост≥ њх одержанн¤ обмежувалис¤ серйозними недол≥ками ≥нвестиц≥йного кл≥мату, в≥дсутн≥стю належного правового захисту ≥нвестор≥в ≥ т.≥н.

Ќе дивно, що вже перш≥ результати виконанн¤ ц≥льових програм засв≥дчили необх≥дн≥сть њхнього перегл¤ду ¤к у ¤к≥сному, так ≥ в к≥льк≥сному аспектах. « ц≥Їю метою в березн≥ 1993 р.  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в постанову "ѕро п≥двищенн¤ науково-техн≥чного виробничого потенц≥алу ¬ѕ  дл¤ розвитку економ≥ки", в≥дпов≥дно до ¤коњ 142 комплексн≥ науково-техн≥чн≥ програми було згруповано у 22 пр≥оритетних завданн¤ розвитку економ≥ки, на виконанн¤ ¤ких передбачалось ф≥нансуванн¤ у розм≥р≥ 568,8 млрд. крб.. (у ц≥нах 1993 р.), причому менша частина (32,8 %) Ц з державного бюджету, решта Ц за власний кошти п≥дприЇмств ≥ за допомогою кредитуванн¤ [316, C.136].

ћаЇмо в≥дзначити, що очевидн≥ переваги прийн¤того в ”крањн≥ вар≥анту оборонноњ конверс≥њ (ц≥леспр¤мована ор≥Їнтац≥¤ на випуск цив≥льноњ продукц≥њ, ¤ка на той час була найб≥льш потр≥бна народному господарству) йшли паралельно з очевидними прорахунками. “ак, з одного боку, розроблений державний механ≥зм управл≥нн¤ за допомогою спец≥альноњ м≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ та регулюванн¤ через державне замовленн¤ процесу конверс≥њ формально дозвол¤в уникнути масового безроб≥тт¤ ≥ хаосу п≥д час перебудови воЇнноњ промисловост≥, однак, з другого боку, масштаби розроблених програм одразу ставили п≥д сумн≥в можлив≥сть њх ф≥нансуванн¤ з бюджету. …, нарешт≥, маючи на мет≥ забезпечити ефективний розпод≥л обмежених ф≥нансових та сировинних ресурс≥в пом≥ж п≥дприЇмствами сучасного ћ≥нпромпол≥тики та т≥сн≥ш≥ контакти м≥ж в≥йськовими ≥ цив≥льними п≥дприЇмствами, м≥жв≥домча ком≥с≥¤ наштовхувалас¤ на незвичн≥ умови менеджменту в умовах становленн¤ ринкових в≥дносин ≥ ДобвальноњФ приватизац≥њ.

«вичайно, на поверхн≥ знаходитьс¤ висновок про те, що переб≥г зд≥йсненн¤ конверс≥њ ¬ѕ  ”крањни т≥сно пов'¤заний з економ≥чною ситуац≥Їю в держав≥ в ц≥лому. “ому ми не можемо переб≥льшувати негатив≥в конверс≥њ хоча б з огл¤ду на њњ позитивний вплив на кризову економ≥ку.

«добувши незалежн≥сть, ”крањна була приречена на пост≥йне скороченн¤  збройних сил та конверс≥ю в≥йськовоњ промисловост≥. ќднак в кризових економ≥чних умовах, причини ¤ких не вход¤ть до мети нашого досл≥дженн¤, темпи скороченн¤ обс¤г≥в воЇнного виробництва набагато перевищували темпи скороченн¤ збройних сил.

”сп≥хи конверс≥њ в ”крањн≥ з обТЇктивних ≥ субТЇктивних причин були далек≥ в≥д оч≥кувань. Ќезважаючи на велику роботу ћ≥нмашпрому та його спадкоЇмц¤ (ћ≥нпромпол≥тики) в план≥ вивченн¤ ≥ використанн¤ св≥тового досв≥ду, њм не вдалось уникнути "пр¤моњ" конверс≥њ, в≥д чого застер≥гали зах≥дн≥ анал≥тики та експерти. ѓњ особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що оборонне п≥дприЇмство починаЇ виробництво цив≥льноњ продукц≥њ у стар≥й орган≥зац≥йн≥й структур≥ з використанн¤м метод≥в, що в≥дпов≥дають в≥йськовому виробництву. „асто це в≥дбувалос¤ з паралельним використанн¤м ринкових ≥ командних метод≥в управл≥нн¤, що призводило до конфл≥кт≥в при вир≥шенн≥ найпрост≥ших завдань.

”крањнське воЇнне виробництво упродовж 1993-1995 рр. скоротилос¤ на 25,0 %, тод≥ ¤к зах≥дний досв≥д переконуЇ, що цей показник не маЇ перевищувати 3,0 % на р≥к. ÷¤ в≥дома теза, на наш погл¤д, не завжди правильно тлумачитьс¤ стосовно ”крањни, оск≥льки не беретьс¤ до уваги чинник постколон≥альноњ ментальност≥, а саме: часто нов≥ нац≥ональн≥ держави намагаютьс¤ дал≥ жити за традиц≥¤ми наддержав, з ¤ких виход¤ть.  онкретно маЇмо на уваз≥ той факт, що в украњнських умовах автори конверс≥йних програм мали б одразу ор≥Їнтуватис¤ на неминуче масштабне скороченн¤ «бройних сил ≥, в≥дпов≥дно, зниженн¤ њх потреб. јльтернативою могло стати х≥ба що кооперуванн¤ украњнського ≥ рос≥йського ¬ѕ , що в умовах пострад¤нськоњ ейфор≥њ не сприймалос¤ н≥ владою, н≥ новими пол≥тичними силами, н≥ сусп≥льством.

–≥ч ≥ в т≥м, що конверс≥йн≥ заходи потребують додаткових кошт≥в на њхнЇ впровадженн¤. “аким чином, кр≥м збитк≥в через скороченн¤ випуску продукц≥њ, украњнською економ≥кою понесен≥ ще й додатков≥ витрати. як зазначав колишн≥й м≥н≥стр ћ≥нмашпрому ”крањни ¬.ћалЇв, перш≥ п'¤ть рок≥в конверс≥њ об≥йшлис¤ держав≥ майже у 420,0 млн. дол. пр¤мих ≥нвестувань [316, —.137].

—л≥д окремо врахувати фактор Дреформованост≥Ф ¬ѕ , одержаного ”крањною в спадок. ¬≥н дотепер нездатний повн≥стю забезпечити «бройн≥ —или необх≥дним озброЇнн¤м та в≥йськовою техн≥кою. “ому процес конверс≥њ потребуЇ подальшого коригуванн¤ з врахуванн¤м певного зростанн¤ можливостей ф≥нансуванн¤. —кладне становище у ¬ѕ  та проведенн¤ обвальноњ конверс≥њ обумовлен≥ й специф≥чними причинами:

▪ конверс≥¤ в ”крањн≥ започатковувалась за в≥дсутност≥ законодавчих документ≥в, ¤к≥ регламентували б р≥зноман≥тн≥ взаЇмопов'¤зан≥ чинники. «атримка до к≥нц¤ 1993 р. розгл¤ду у ¬ерховн≥й –ад≥ воЇнноњ доктрини ”крањни не дозвол¤ла приступити до розробки програм розвитку озброЇнь. ÷е, у свою чергу, не могло не вплинути, причому суттЇво, на проведенн¤ конверс≥њ. јналог≥чна ситуац≥¤ склалас¤ ≥ з «аконом про конверс≥ю та њњ концепц≥ю;

▪ запланован≥ щор≥чн≥ темпи скороченн¤ виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ на 1993-1995 рр. на р≥вн≥ 25 % викликали економ≥чну ≥ соц≥альну напружен≥сть на конверс≥йних п≥дприЇмствах ¬ѕ . —тановище ускладнювалос¤ тим, що зниженн¤ виробництва в≥йськовоњ продукц≥њ не було п≥дтверджено в≥дпов≥дним скороченн¤м в≥йськових витрат ≥ ф≥нансуванн¤м з державного бюджету задл¤ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних заход≥в на п≥дприЇмствах ¬ѕ , що п≥дл¤гали конверс≥њ;

▪ конверс≥¤ проводилась в умовах розриву господарських зв'¤зк≥в не лише у в≥йськов≥й, але ≥ в цив≥льн≥й сферах. Ќезавершен≥сть технолог≥чних цикл≥в з виробництва готовоњ продукц≥њ була характерна ≥ дл¤ цив≥льних галузей промисловост≥. ¬одночас було помилково переб≥льшено можливост≥ конверс≥њ ¬ѕ , не враховано особливост≥ в≥йськового виробництва, необх≥дн≥сть значних кап≥таловкладень ≥ часу на освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ. Ѕез проведенн¤ всеб≥чного маркетингу ринк≥в збуту продукц≥њ, що плануЇтьс¤ до випуску, стало неможливим проведенн¤ представницькоњ диверсиф≥кац≥њ з метою виробництва конкурентноспроможних товар≥в.

«начимим Ї ≥ те, що процес конверс≥њ оборонних п≥дприЇмств в ”крањн≥ знаходивс¤ п≥д пильною увагою та впливом пол≥тичних ≥ д≥лових к≥л «аходу ≥ особливо —Ўј [574, –.12]. ≤ноземний ≥нтерес до њњ прискоренн¤ обТЇктивно зрозум≥лий, ¤кщо зважити на ст≥йку тенденц≥ю в багатьох прогнозах. ѓњ суть пол¤гала у н≥бито неможливост≥ зд≥йсненн¤ конверс≥њ без формал≥зац≥њ Їдиноњ стратег≥њ на пострад¤нських теренах ≥ фактичному в≥дродженн≥ Їдност≥ ¬ѕ  [574, –.12]. «ах≥д вочевидь побоювавс¤ нового витка революц≥йних зм≥н на територ≥њ, перенасичений зброЇю масового знищенн¤  , а тому п≥дштовхував конверс≥ю, прагнув стимулювати њњ темпи ≥ обс¤ги, що також зумовлювало хаотичн≥сть процесу. ƒл¤ ”крањни у цьому сенс≥ було в≥днайдено дуже привабливе гасло: в≥д того, ¤ким чином держава зд≥йснюЇ конверс≥ю високою м≥рою залежало њњ м≥сце та роль у св≥товому сп≥втовариств≥.

 р≥м того, згортанн¤ де¤ких виробництв, особливо ракетноњ техн≥ки, створювало спри¤тлив≥ умови дл¤ зах≥дних виробник≥в на св≥товому ринку озброЇнь та в≥йськовоњ техн≥ки, ¤к≥ намагалис¤ нейтрал≥зувати спроби украњнських виробник≥в ќ¬“ стати конкурентноспроможними. «ах≥д прагнув спр¤мувати украњнську конверс≥ю у виг≥дне дл¤ себе русло, попередивши прорив ”крањни в галуз≥ "високих" та нав≥ть "пром≥жних" технолог≥й. « ≥ншого боку, зах≥дн≥ крањни могли отримати змогу придбати наш≥ найб≥льш передов≥ в≥йськов≥ технолог≥њ, що дозвол¤ло њм заощадити своњ в≥йськов≥ витрати та л≥кв≥дувати в≥дставанн¤ у тих област¤х, де воно малос¤ (перш за все, у створенн≥ м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет з головними частинами, ¤к≥ роз'Їднуютьс¤).

 р≥м окреслених проблем, в≥дзначимо також, що ”крањна дос≥ збер≥гаЇ взаЇмозалежн≥сть свого ¬ѕ  з ¬ѕ  –ос≥њ, незважаючи на суттЇвий розрив в≥дносин у ц≥й сфер≥ з розпадом —–—–. «окрема, украњнський ¬ѕ  Ї виробником елемент≥в бойового зал≥зничного комплексу, що знаходитьс¤ на озброЇнн≥ ракетно-косм≥чних в≥йськ –ос≥њ. ÷ей комплекс моб≥льний ≥ залишаЇтьс¤ одним ≥з самих могутн≥х та над≥йних серед под≥бних. …ого практично неможливо розшукати та в≥дстежити нав≥ть з супутник≥в. ¬се це робить комплекс практично невразливим. «ах≥д не соромивс¤ в коштах, щоб одержати дл¤ вивченн¤ ≥ розробки заход≥в протид≥њ ¤к воЇнного характеру, так ≥ промислово-комерц≥йного, т≥ види чужого озброЇнн¤, що йому були  вкрай необх≥дн≥. јби не допустити використанн¤ украњнських розробок ≥ продукц≥њ потенц≥йними опонентами —Ўј ≥ Ќј“ќ, серйозну увагу зах≥дн≥ крањни прид≥л¤ли прискоренню конверс≥њ тих галузей оборонноњ промисловост≥, де ”крањна мала ¤вний пр≥оритет. "ќбвальна" конверс≥¤ цих галузей за р≥внем розвитку могла в≥дкинути ”крањну на р≥вень крањн третього св≥ту.

tttttt

“аким чином, ≥нтереси «аходу до конверс≥њ, ¤ка в≥дбувалас¤ в ”крањн≥, по¤снюЇтьс¤ перш за все намаганн¤м, з одного боку, л≥кв≥дувати або звести до м≥н≥муму оборонний потенц≥ал держав, що постали ≥з складу колишнього —–—–, а з ≥ншого боку Ц використовувати дл¤ своЇњ в≥йськовоњ промисловост≥ передов≥ технолог≥њ, ¤к≥ Ї на украњнських оборонних п≥дприЇмствах, скоротивши тим самим власн≥ витрати на Ќƒƒ –. Ќегативне ставленн¤ до украњнського ¬ѕ  час в≥д часу посилювалос¤ ≥ т≥ньовими поставками вироблених в ”крањн≥ сучасних озброЇнь ≥/або ракетних нос≥њв в ≥нш≥ крањни.

ѕерспективним завданн¤м збройних сил Ї поступовий, до 2015 р. перех≥д до профес≥йноњ арм≥њ. ¬ кв≥тн≥ 2001 р. було прийн¤то ”каз ѕрезидента ”крањни Дѕро  онцепц≥ю «бройних сил ”крањни до комплектуванн¤ в≥йськовослужбовц¤ми контрактноњ служби на пер≥од до 2015 рокуФ[382]. ÷е, зокрема, передбачаЇ вдосконаленн¤ системи комплектуванн¤ «бройних сил ”крањни та орган≥зац≥њ проходженн¤ в≥йськовоњ служби. ¬же зараз у «бройних силах розпочато запровадженн¤ зм≥шаного (екстеритор≥ального ≥ територ≥ального) принципу комплектуванн¤ збройних —ил особовим складом за рахунок сержант≥в ≥ солдат≥в, ¤к≥ проход¤ть строкову в≥йськову службу, та прийн¤тт¤ громад¤н на в≥йськову службу за контрактом. —аме такий п≥дх≥д спри¤тиме забезпеченню потреб збройних сил у фах≥вц¤х високоњ квал≥ф≥кац≥њ, здатних швидко опанувати та ефективно використовувати складну в≥йськову техн≥ку, ≥ водночас дозволить забезпечити п≥дготовку в≥йськово п≥дготовлених резерв≥в.

¬провадженн¤ системи комплектуванн¤ особовим складом лише за рахунок прийн¤тт¤ громад¤н на в≥йськову службу за контрактом мало зд≥йснюватись у три етапи.

Ќа першому етап≥ (2000-2005 рр.) планувалос¤ розробити необх≥дну нормативно-правову базу, удосконалити систему переводу «бройних сил з мирного на воЇнний стан, завершити оптим≥зац≥ю орган≥зац≥йно-штатних структур орган≥в управл≥нн¤, з'Їднань, в≥йськових частин та установ, а також остаточно перейти на зм≥шаний принцип комплектуванн¤.

 Ќа другому етап≥ (2006-2010 рр.) за м≥рою оснащенн¤ збройних сил сучасними зразками озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, буде проведено подальшу оптим≥зац≥ю чисельност≥ збройних сил та доведено укомплектован≥сть сержантами ≥ солдатами за контрактом до 50 %.

Ќа третьому етап≥ (2011-2015 рр.) передбачаЇтьс¤ завершити повний перех≥д на службу за контрактом [84, C.248-250].

¬иконанн¤ цих план≥в у сукупност≥ з ≥ншими заходами дозволить перейти до профес≥йноњ арм≥њ.

—учасн≥ «бройн≥ —или ”крањни потребують формуванн¤ новоњ генерац≥њ оф≥церським кадр≥в, що, у свою чергу, вимагаЇ в≥дпов≥дноњ реорган≥зац≥њ системи в≥йськовоњ осв≥ти. ” нин≥шн≥х умовах в≥йськовий профес≥онал повинен мати не лише високий р≥вень п≥дготовки у суто в≥йськов≥й справ≥, а й ч≥тко ор≥Їнтуватис¤ в ≥нших сферах д≥¤льност≥. ѕевною м≥рою цьому спри¤тиме реал≥зац≥¤ одного ≥з напр¤м≥в реорган≥зац≥њ системи в≥йськовоњ осв≥ти, визначених ƒержавною програмою, а саме Ц максимальна ≥нтеграц≥¤ в≥йськовоњ та цив≥льноњ систем осв≥ти [84, C.249].

”крањна маЇ оптим≥зувати за чисельн≥стю своњ збройн≥ сили. —уть цього багатогранного процесу пол¤гаЇ ¤к в зменшенн≥ њх чисельност≥, так ≥ в реорган≥зац≥њ та вдосконаленн≥ всього комплексу орган≥зац≥йно-штатних ≥ функц≥ональних елемент≥в.

ƒо к≥нц¤ 2005 р. загальну чисельн≥сть «бройних сил ”крањни планувалос¤ довести до 375,0 тис. ос≥б, з них 295,0 тис. складатимуть в≥йськовослужбовц≥.  р≥м того, була передбачена зам≥на 22,0 тис¤ч посад в≥йськовослужбовц≥в посадами цив≥льних прац≥вник≥в. ѕередбачено розформуванн¤ управл≥нь п'¤ти ав≥ац≥йних див≥з≥й, переформуванн¤ п'¤ти механ≥зованих див≥з≥й у чотири окрем≥ механ≥зован≥ бригади та одну базу збер≥ганн¤ озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки [84, —.252].

 онверс≥йн≥ заходи передбачали вилученн¤ з бойового складу збройних сил близько 400 танк≥в, 289 л≥так≥в, 189 гел≥коптер≥в, 11 корабл≥в та суден р≥зного класу. ѕри цьому вилучатимутьс¤ т≥льки застар≥л≥ зразки озброЇнн¤, а також т≥, ремонт або модерн≥зац≥¤ ¤ких економ≥чно недоц≥льн≥.  ошти, ¤к≥ витрачалис¤ на њх утриманн¤, мали бути направлен≥ на модерн≥зац≥ю перспективних зразк≥в озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки. «а рахунок цього планувалос¤ не т≥льки зберегти бойовий потенц≥ал збройних сил, а нав≥ть за де¤кими параметрами ≥ п≥двищити його [84, —.252].

¬агоме м≥сце в повс¤кденн≥й д≥¤льност≥ «бройних —ил ”крањни пос≥даЇ поглибленн¤ м≥жнародноњ сп≥впрац≥.

¬ украњнсько-американськ≥й пол≥тичн≥й декларац≥њ, п≥дписан≥й п≥д час першого робочого в≥зиту в —Ўј ѕрезидента ”крањни Ћ. равчука було заф≥ксовано прагненн¤ стор≥н сп≥впрацювати ¤к в ≥нтересах народ≥в обох крањн, так ≥ м≥жнародного миру та стаб≥льност≥.[11] —получен≥ Ўтати висловили прагненн¤ зд≥йснити конкретн≥ кроки в галуз≥ допомоги ”крањн≥ в зд≥йсненн≥ масштабноњ конверс≥њ.

ѕро зростанн¤ значенн¤ м≥жнародно-пол≥тичноњ складовоњ зд≥йсненн¤ конверс≥њ св≥дчить актив≥зац≥¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в ц≥й галуз≥. ÷≥ питанн¤ стали предметом обговоренн¤ на м≥жнародному сем≥нар≥ Д–еформуванн¤ «бройних —ил ”крањни. ѕотреба у зм≥нахФ, ¤кий в≥дбувс¤ у м.  иЇв≥ 14-15 лютого 2000 р.[12]

—п≥вроб≥тництво з ™вропейським —оюзом Ї одним ≥з ключових елемент≥в Ївропейськоњ пол≥тики ”крањни. ¬ ѕрограм≥ наданн¤ техн≥чноњ допомоги ”крањн≥ з боку ™вропейського —оюзу на 1996-1999 рр. (≥ндикативна програма “ј—≤— на 1996-1999 рр.) зазначалось, що вона маЇ надаватись у форм≥ проведенн¤ конкретних заход≥в, в перел≥ку ¤ких одне з перших м≥сць займала Дконверс≥¤ в≥йськовоњ промисловост≥Ф.[13]

ѕроблема конверс≥њ Ї одним з ключових пункт≥в сп≥вроб≥тництва м≥ж ”крањною ≥ Ќј“ќ. ¬ 2000 р. була прийн¤та програма ÷≥льового фонду Дѕартнерство заради мируФ дл¤ допомоги партнерським державам в помТ¤кшен≥ насл≥дк≥в в≥йськовоњ реформи та зд≥йсненн≥ конверс≥њ. ÷е передбачалось робити за допомогою таких ≥н≥ц≥атив, ¤к переп≥дготовка в≥йськовослужбовц≥в та реконструкц≥¤ в≥йськових баз з метою њх цив≥льного використанн¤.[14] ¬ ’арт≥њ про особливе партнерство м≥ж ”крањною та ќрган≥зац≥Їю ѕ≥вн≥чноатлантичного ƒоговору, п≥дписан≥й в м. ћадрид≥ (≤спан≥¤) 9 липн¤ 1997 р. визначалис¤ сфери консультац≥й та сп≥вроб≥тництва, серед ¤ких важливе м≥сце пос≥дала оборонна конверс≥¤.[15]

”крањна маЇ значн≥ запаси надлишкового та застар≥лого озброЇнн¤ та боЇприпас≥в. Ѕ≥льша частина цих арсенал≥в збер≥гаЇтьс¤ п≥д в≥дкритим небом, що ¤вл¤Ї собою загрозу безпеки м≥сцевого населенн¤. ѕро це св≥дчили траг≥чн≥ под≥њ в м. ћел≥тополь в травн≥ 2004 р. та в липн≥ 2005 р. ƒл¤ того, щоб допомогти ”крањн≥ у вир≥шенн≥ ц≥Їњ проблеми, в пер≥од з 2002 р. по 2003 р. зд≥йснювавс¤ проект ÷≥льового фонду Дѕартнерство заради мируФ, ¤кий передбачав л≥кв≥дац≥ю б≥л¤ 400 тис. протип≥хотних м≥н на ƒонецькому завод≥ резиново-х≥м≥чних вироб≥в та використанн¤ м≥нних оболонок в ¤кост≥ сировини дл¤ виробництва пластмасових ≥грашок.[16]

Ќа зустр≥ч≥ в≥йськового ком≥тету Ќј“ќ з украњнськими представниками, ¤ка вперше в≥дбулась в ”крањн≥ в вересн≥ 2004 р., були обговорен≥ плани в≥йськовоњ реформи ”крањни до 2015 р.. ќсоблива увага була прид≥лена конверс≥йним заходам, спр¤мованим на помТ¤кшенн¤ насл≥дк≥в в≥йськовоњ реформи, зокрема вдосконаленню системи соц≥альноњ забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ в запас, щоб уникнути соц≥альноњ напруженост≥. ¬ листопад≥ 2004 р. в≥дбувс¤ в≥зит в ”крањну групи експерт≥в Ќј“ќ дл¤ оц≥нки виконанн¤ завдань, сформульованих в ѕлан≥ д≥й ”крањна-Ќј“ќ, в тому числ≥ в галуз≥ конверс≥њ, а також заход≥в, ¤к≥ проводились в межах р≥чних ц≥льових план≥в виконанн¤ цих завдань.[17]

÷≥ пр≥оритети збер≥гаютьс¤ при нов≥й украњнськ≥й адм≥н≥страц≥њ. Ќа зустр≥ч≥ в верхах ”крањна-Ќј“ќ 22 лютого 2005 р. в м. Ѕрюссел≥ м≥ж новим ѕрезидентом ”крањни ¬.ёщенко ≥ кер≥вництвом крањн Ќј“ќ  ер≥вники крањн јль¤нсу п≥дтримали масштабний комплекс завдань в галуз≥ реформ в ”крањн≥ ≥ домовились посилити ≥ переор≥Їнтувати сп≥вроб≥тництво ”крањна-Ќј“ќ у в≥дпов≥дност≥ з пр≥оритетами нового ур¤ду в рамках вже ≥снуючих механ≥зм≥в.[18]

Ќавесн≥ 2005 р. було створено ÷≥льовий фонд програми Дѕартнерство заради мируФ. ¬≥н Ї св≥дченн¤м практичного сп≥вроб≥тництва ”крањни ≥ Ќј“ќ в галуз≥ конверс≥њ, п≥дтримки Ќј“ќ украњнськоњ в≥йськовоњ реформи. ѕроект передбачаЇ л≥кв≥дац≥ю 133 тис. т. боЇприпас≥в та 1,5 млн. одиниць стр≥лковоњ зброњ та легких озброЇнь, включаючи зен≥тн≥ ракети дл¤ переносних зен≥тно-ракетних комплекс≥в, створенн¤ в ”крањн≥ потужностей дл¤ знищенн¤ решти арсенал≥в, максимальну утил≥зац≥ю компонент≥в.

јктив≥зувалось сп≥вроб≥тництво в галуз≥ конверс≥њ м≥х ”крањною та ≥ншими державами. ¬ 1995 р. було п≥дписано Ф”году м≥ж ”р¤дом ”крањни та ”р¤дом  анади про економ≥чне сп≥вроб≥тництвоФ статт¤ ≤≤≤ визначала сектори сп≥вроб≥тництва, де на третьому м≥сц≥ п≥сл¤ енергетики та с≥льського господарства сто¤ла конверс≥¤ украњнськоњ оборонноњ промисловост≥.[19]

¬ 2001 р. було п≥дписано ћеморандум м≥ж –ос≥йським агентством по боЇприпасам ≥ ƒержавним ком≥тетом промисловоњ пол≥тики ”крањни щодо збереженн¤ спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмств ≥ установ, ¤к≥ приймають участь в сп≥льному створенн≥ конверс≥йноњ продукц≥њ на баз≥ технолог≥й подв≥йного призначенн¤. ј також прийн¤то ѕрограму сп≥вроб≥тництва оборонних п≥дприЇмств –ос≥йського агентства по боЇприпасам ≥ ƒержавного ком≥тету промисловоњ пол≥тики ”крањни.[20] ¬ рамках сп≥вроб≥тництва м≥ж ”крањною та —Ўј в галуз≥ конверс≥њ було створено ћ≥жур¤дову ”крањнську-јмериканську ком≥с≥ю по конверс≥њ оборонноњ промисловост≥.[21]

ћ≥н≥стерство оборони ”крањни маЇ м≥жнародно-догов≥рну базу в≥йськового сп≥вроб≥тництва з 47 крањнами. “≥льки за пер≥од з 1992 по 2000 р. ћ≥н≥стерством оборони було п≥дписано 234 м≥жнародно-догов≥рних документи [84, —.252].

¬ 1999 р. було створено ”крањнський ÷ентр досл≥джень арм≥њ, конверс≥њ та роззброЇнн¤. ѕеред ним поставлено за мету спри¤нн¤ розвитку та поглибленню демократизац≥њ украњнського сусп≥льства шл¤хом поширенн¤ громад¤нського контролю над силовими структурами та участ≥ ”крањни у м≥жнародних режимах контролю за озброЇнн¤ми ≥ чутливими технолог≥¤ми. —еред основних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ центру сл≥д назвати спри¤нн¤ трансформац≥њ украњнськоњ оборонноњ промисловост≥ в б≥к зб≥льшенн¤ частки конверс≥йноњ продукц≥њ та поширенн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва; анал≥з д≥¤льност≥ ”крањни у контрол≥ за розповсюдженн¤м озброЇнь; центр вивчаЇ тенденц≥њ та перспективи трансформуванн¤ нац≥ональноњ оборонноњ промисловост≥; зд≥йснюЇ мон≥торинг та анал≥з експорту та ≥мпорту озброЇнь, продукц≥њ подв≥йного призначенн¤ на пострад¤нському простор≥ ≥ у св≥т≥.

“≥льки на меж≥ стол≥ть пол≥тичне кер≥вництво, вчен≥ ≥ практики д≥йшли  висновку про неминуч≥сть ≥ необх≥дн≥сть добре зваженоњ ≥ координованоњ, позбавленоњ хаотичност≥ ≥ побудованоњ на державн≥й стратег≥њ конверс≥њ дл¤ ”крањни.  олишн≥й президент ”крањни Ћ. учма, виступаючи в м. ƒн≥пропетровську з нагоди 50-р≥чч¤  Ѕ Дѕ≥вденнеФ, за¤вив, що з початку 90-х рр. ’’ ст. ”крањн≥ навТ¤зували, що вона  маЇ в≥дмовитись в≥д високих технолог≥й. ¬≥дмовитись в≥д них означало б позбутис¤  статусу крањни з високим р≥внем осв≥ти ≥ науки. “аким шл¤хом ми не змогли п≥ти: Дя ≥ тод≥ ≥ тепер твердо впевнений в тому, що шл¤х ”крањни в св≥т≥ Ц це шл¤х розвитку ≥ створенн¤ високих технолог≥йФ [220]. ќкремо в≥н п≥дкреслив усп≥шну роботу ”крањни в косм≥чн≥й сфер≥, ствердивши, що п≥дйом украњнськоњ економ≥ки створюЇ передумови дл¤ виконанн¤ вже третьоњ Ќац≥ональноњ косм≥чноњ програми. —лова правильн≥ ≥ слушн≥, однак численн≥ пол≥тичн≥ барТЇри на шл¤ху розвитку високих технолог≥й через конверс≥ю, ¤к це не парадоксально, брали своњ витоки саме в д≥¤льност≥ цього ѕрезидента ”крањни, в епоху правл≥нн¤  ¤кого наша держава була буквально вражена тотальною корупц≥Їю, що особливо негативно позначалас¤ у сфер≥ торг≥вл≥ зброЇю ≥ технолог≥¤ми подв≥йного призначенн¤.

¬≥дродженн¤ в≥тчизн¤ного виробництва багатьох вид≥в цив≥льноњ продукц≥њ машинобудуванн¤ на баз≥ використанн¤ косм≥чних технолог≥й теж може стати одним ≥з джерел зб≥льшенн¤ доходноњ частини державного бюджету.

«азначен≥ аргументи дають п≥дстави дл¤ державного стимулюванн¤ та регулюванн¤ процес≥в розвитку економ≥ки на баз≥ впровадженн¤ косм≥чних технолог≥й дл¤ створенн¤ та виготовленн¤ високотехнолог≥чноњ цив≥льноњ продукц≥њ дл¤ потреб внутр≥шнього та зовн≥шнього ринку.

Ќеобх≥дн≥сть розробленн¤ ѕрограми зумовлена не т≥льки сучасним станом економ≥ки та косм≥чноњ галуз≥ ”крањни, попитом на запропоновану продукц≥ю, але ≥ можлив≥стю та бажанн¤м зац≥кавлених м≥н≥стерств, в≥домств ≥ п≥дприЇмств об'Їднати зусилл¤ дл¤ реал≥зац≥њ потенц≥алу косм≥чноњ галуз≥ на орган≥зац≥ю випуску цив≥льноњ продукц≥њ на основ≥ косм≥чних технолог≥й. ƒемократичний перелом в наш≥й держав≥ й революц≥йне зростанн¤ њњ ≥м≥джу в св≥т≥ п≥сл¤ перемоги ¬.ёщенка можуть стати фундаментом  дл¤ в≥дпов≥дного прориву на св≥тов≥ ринки збуту. ¬т≥м, проблема розробки масштабноњ ≥ ц≥леспр¤мованоњ стратег≥њ конверс≥њ залишаЇтьс¤ на пор¤дку денному  новоњ влади. —ьогодн≥ дл¤ цього створюЇтьс¤ м≥цне зовн≥шньопол≥тичне п≥дірунт¤ завд¤ки перемоз≥ демократичних сил на президентських виборах, проголошеному пр≥оритетов≥ внутр≥шньоњ пол≥тики, ¤кий пол¤гаЇ у подоланн≥ корупц≥њ, а також ор≥Їнтац≥њ на ≥нтегруванн¤ у Ївропейськ≥ безпеков≥ та економ≥чн≥ структури. —проби повернути ”крањну в Їдиний економ≥чний прост≥р на пострад¤нських теренах можуть у цьому план≥ стати непереборним ≥ нездоланним гальмом.

¬ умовах формуванн¤ новоњ системи м≥жнародних в≥дносин модель конверс≥њ в ”крањн≥ сл≥д будувати з урахуванн¤м м≥жнародно-пол≥тичних реал≥й, в ¤ких знаходитьс¤ ”крањна на початку ’’≤ ст. ÷е, передус≥м, зумовлюЇ необх≥дн≥сть створенн¤ такоњ модел≥, ¤ка б забезпечила виживанн¤ ¬ѕ  на довгострокову перспективу. ¬она повинна зробити ¬ѕ  ”крањни конкурентноспроможним завд¤ки використанн¤ нов≥тн≥х технолог≥й, передус≥м в диверсиф≥кован≥й продукц≥њ. “акий п≥дх≥д, на думку автора, Ї одним з головних чинник≥в посиленн¤ ”крањни ¤к впливового актора м≥жнародних в≥дносин.

ƒосв≥д зах≥дних моделей демонструЇ, що дл¤ ефективноњ роботи украњнськоњ модел≥ конверс≥њ обовТ¤зково необх≥дн≥  наступн≥ умови:

Ј        конверс≥¤  маЇ зд≥йснюватись з урахуванн¤м зовн≥шньопол≥тичноњ стратег≥њ ”крањни;

Ј        актив≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики в ц≥й сфер≥;

Ј        широке використанн¤ зовн≥шньопол≥тичних ≥ дипломатичних засоб≥в дл¤ п≥двищенн¤ ≥м≥джу ”крањни ¤к передбачуваноњ держави;

Ј        на¤вн≥сть в ”крањн≥ розвинутоњ законодавчоњ бази;

Ј        конверс≥¤ маЇ завчасно плануватись на трьох основних р≥вн¤х: державному, рег≥ональному та м≥сцевому. Ќа р≥вн≥ держави маЇ бути сформульована загальна стратег≥¤ конверс≥њ, на р≥вн≥ рег≥он≥в - визначен≥ пр≥оритети конверс≥њ з урахуванн¤м особливостей рег≥ону. Ќа м≥сцевому  р≥вн≥ (тобто на р≥вн≥ окремого п≥дприЇмства, воЇнноњ бази тощо) модель повинна бути конкретизована дл¤ кожного окремого обТЇкту;

Ј        розробка ц≥лоњ низки спец≥альних соц≥альних заход≥в.

 Ќа етап≥  формуванн¤ новоњ системи м≥жнародних в≥дносин ”крањна може зайн¤ти г≥дне м≥сце крањни, ¤ка буде активним та впливовим учасником ц≥Їњ системи. ƒос¤гненн¤ цього можливо в першу чергу завд¤ки модерн≥зац≥њ ¬ѕ  в умовах його скороченн¤ та реформуванн¤. «а таких умов конверс≥¤ Ї нев≥дТЇмною складовою загального усп≥ху реформ.

—писок використаноњ л≥тератури