ѕархомчук ќлена —тан≥слав≥вна  доктор пол≥тичних наук, доцент кафедри ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин та зовн≥шньоњ пол≥тики ≤нституту м≥жнародних в≥дносин  ињвського ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка

≤—“ќ–»„Ќј ≈¬ќЋё÷≤я   ќЌ¬≈–—≤ѓ я  „»ЌЌ» ј ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ

ƒл¤ того, щоб максимально обТЇктивну у¤ву про конверс≥ю, цей вид д≥¤льност≥  доц≥льн≥ше досл≥джувати за допомогою ун≥версальноњ теоретико-методолог≥чноњ парадигми, з ¤коњ ми виокремлюЇмо певний наб≥р наукових методолог≥й ≥ метод≥в. ѓх застосуванн¤ уможливлюЇ поглиблене розум≥нн¤ особливо складних ¤вищ ≥ процес≥в на тл≥ пост≥йно наростаючоњ   взаЇмозалежност≥. —аме складн≥сть та багатогранн≥сть ¤вища конверс≥њ  зумовлюЇ те, що його  анал≥з та визначенн¤ шл¤х≥в  розвТ¤занн¤   проблеми формуютьс¤ у межах дек≥лькох сусп≥льних наук, тобто ¤к насл≥док  досл≥дженн¤ тих чи ≥нших њњ аспект≥в ≥ складових. ¬≥дтак, под≥њ ≥ процеси за такого п≥дходу виступають у ¤кост≥ емп≥ричноњ основи досл≥дженн¤ ¤вища.

« огл¤ду на системний характер конверс≥њ та њњ р≥знотипн≥сть, автором формулюЇтьс¤ таке завданн¤, ¤к приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть системност≥ ¤вища та наших у¤в про нењ.

 “ому у дан≥й статт≥   розвТ¤зуЇтьс¤ наступна сукупн≥сть взаЇмоповТ¤заних завдань: пор≥вн¤льний анал≥з концептуально-теоретичних погл¤д≥в на сутн≥сть  конверс≥њ в св≥тов≥й науков≥й думц≥ та в науков≥й думц≥ окремих крањн, зокрема, крањн «аходу, —–—–, –ос≥њ та ”крањни; досл≥дженн¤  спонук ≥ мотив≥в виникненн¤ та  ≥сторичноњ еволюц≥њ ¤вища конверс≥њ ¤к  предмета наукового анал≥зу. Ќа ц≥й п≥дстав≥ зд≥йснено спробу уточненн¤ категор≥ально-пон¤т≥йного апарату ц≥Їњ досить заплутаноњ проблеми та розробки в≥дпов≥дноњ авторськоњ концепц≥њ.

 “акий п≥дх≥д по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю у св≥тов≥й пол≥тичн≥й думц≥ Їдиного  п≥дходу власне до самого зм≥сту конверс≥њ ¤к науковоњ категор≥њ  та в≥днайденн¤ оптимальних вар≥ант≥в њњ зд≥йсненн¤. « ≥ншого боку, даЇтьс¤ взнаки очевидне розходженн¤ в загальних оц≥нках доц≥льност≥ конверс≥њ за прагматичних м≥ркувань њњ вартост≥.

¬ зах≥дн≥й м≥жнародно-пол≥тичн≥й науц≥ увага до ц≥Їњ проблематики  позначилас¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ѕершоњ, а особливо ƒругоњ св≥тових в≥йн. —аме пон¤тт¤ Фконверс≥њФ з терм≥нолог≥чноњ точки зору пройшло к≥лька стад≥й розвитку. 

  як науковий терм≥н "конверс≥¤" (¤к, до реч≥, ≥ Дреконверс≥¤Ф) вперше  використовуЇтьс¤ в —Ўј, ¬елик≥й Ѕритан≥њ ≥ ‘ранц≥њ п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни . ¬≥н починаЇ б≥льш активно вживатись в —Ўј та крањнах «аходу по завершенню ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ƒо того часу в пол≥толог≥њ ≥ пол≥теконом≥њ вживавс¤ переважно терм≥н Дреконверс≥¤Ф у тому сенс≥, ¤к нин≥ вживаЇтьс¤ пон¤тт¤ "економ≥чна конверс≥¤", тобто: широка стратег≥¤ переведенн¤ м≥л≥таризованоњ нац≥ональноњ економ≥ки на мирн≥ рейки. ¬≥н знайшов широке використанн¤ в документах, передус≥м, —Ўј пер≥оду двох св≥тових воЇн. [1]

—правжнЇ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж такими пон¤тт¤ми, ¤к реконверс≥¤ та конверс≥¤ у такому розум≥нн≥ було вдало показано американським  фах≥вцем в галуз≥ воЇнноњ конверс≥њ Ћ.ƒж.ƒюмасом. «окрема, за його аргументац≥Їю, в м≥ру вт¤гуванн¤ —Ўј у воЇнн≥ д≥њ багато з ф≥рм, ¤к≥ доти займались звичайним цив≥льним б≥знесом, почали переходити на виробництво воЇнноњ техн≥ки та зброњ. ѕо зак≥нченню в≥йни вони повернулись до свого довоЇнного б≥знесу Ц "реконверсувались". ƒл¤ них в≥йськове виробництво було лише тимчасовим в≥дхиленн¤м в≥д цив≥льного виробництва.  онверс≥¤ ж ¤к така передбачаЇ перех≥д в≥д початково воЇнного виробництва на цив≥льне, що, слушними м≥ркуванн¤ми Ћ.ƒж.ƒюмас, ускладнюЇ ситуац≥ю в промисловост≥. ¬≥н по¤снюЇ це тим, що воЇнне виробництво не маЇ навичок роботи на комерц≥йному ринку та в≥дпов≥дного маркетингу. ѕри конверс≥њ представники воЇнних компан≥й вперше виход¤ть на цив≥льний ринок, що може викликати проблеми з≥ збутом.[2]

¬ середин≥ 40-х рок≥в ’’ стол≥тт¤ ≥ у рад¤нськ≥й  науков≥й думц≥  з'¤вивс¤ св≥й вар≥ант терм≥ну Ђреконверс≥¤ї. ’арактерно, що вживавс¤ в≥н ≥дентично пон¤ттю Дконверс≥¤Ф.[3] “акий п≥дх≥д збер≥гс¤ фактично до 90-х рр. ’’ стол≥тт¤. ¬ ”крањнськ≥й ƒипломатичн≥й енциклопед≥њ автором дано визначенн¤ терм≥ну Дреконверс≥¤Ф ¤к  поверненн¤ ран≥ше мирноњ промисловост≥, лаборатор≥й, ≥нститут≥в, людських та ≥нших ресурс≥в, що використовувались у цив≥льному сектор≥ до в≥йни ≥ були переведен≥ п≥д час в≥йни на воЇнний лад, знову в цив≥льний сектор, з виробництва воЇнноњ на виробництво цив≥льноњ продукц≥њ  п≥сл¤ завершенн¤ в≥йни.[4]

     ¬ зах≥дн≥й ≥стор≥ограф≥њ терм≥н Дконверс≥¤Ф   активно використовували на початку 60-х рок≥в ’’ стол≥тт¤ прихильниками примусового плануванн¤ випереджаючих заход≥в з переведенн¤ оборонних п≥дприЇмств на цив≥льн≥ рейки (—.ћелман, ¬.Ћеонтьев, “.¬айс, ƒж.ћакговерн). “акому п≥дходов≥ характерна асоц≥йован≥сть з проблемою роззброЇнн¤.[5]

« к≥нц¤ 80-х рок≥в ’’ стол≥тт¤, коли з багатьох причин в≥дбулос¤ значне економ≥чне послабленн¤ —–—–,   входженн¤ в  науковий об≥г пон¤тт¤ Ђконверс≥¤ в≥йськового виробництваї актив≥зувалос¤, п≥д чим мавс¤ на уваз≥ процес переведенн¤ п≥дприЇмств оборонних галузей на випуск цив≥льноњ продукц≥њ.  ћожна було зустр≥ти вживанн¤ терм≥на стосовно до де¤ких соц≥альних  проблем Ц наприклад,  Ђконверс≥¤ пол≥тичних технолог≥йї.  —л≥д в≥дзначити, однак, що в економ≥чному сенс≥ це пон¤тт¤ не сприймаЇтьс¤ ¤к абсолютне. “ак, президент ф≥рми Д ал≥форн≥¤Ф, професор  ал≥форн≥йського ун≥верситету “.ƒжефферсон —трауб наприк≥нц≥ 1991 р. в≥дзначав: Ђ“ерм≥н Ђконверс≥¤ї широко нев≥домий на «аход≥, хоча вс≥ ми знаЇмо њњ результати. ƒл¤ нас конверс≥¤ Ц усього лише природний результат зменшенн¤ попиту на в≥йськов≥ товари ≥ послуги, закуповуван≥ ур¤дом, ≥, отже, лише чергове зм≥на ринковоњ кон'юнктуриї.[6] ўо стосуЇтьс¤ Ївропейських економ≥ст≥в, у них терм≥н конверс≥¤ в р≥зних тлумаченн¤х зустр≥чаЇтьс¤ в ц≥лому р¤д≥ видань.[7]

јмериканський економ≥ст —.ћелман акцентуЇ увагу на тому, що "конверс≥¤ Ц це перех≥д в≥д в≥йськового до цив≥льного господарства, ¤кий включаЇ плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ зм≥н орган≥зац≥йного, техн≥чного, профес≥йного, економ≥чного характеру, необх≥дних дл¤ переор≥Їнтац≥њ обробноњ промисловост≥, лаборатор≥й, навчальних ≥нститут≥в, в≥йськових баз та ≥нших об'Їкт≥в з в≥йськового на цив≥льне використанн¤".[8]

ќф≥ц≥йн≥ американськ≥ джерела визначали конверс≥ю ¤к "пол≥тичний, економ≥чний ≥ техн≥чний   процес забезпеченн¤ впор¤дкованого переводу ресурс≥в, що зараз використовуютьс¤ на воЇнн≥ ц≥л≥, на альтернативн≥ цив≥льн≥ потреби".[9] ÷ей терм≥н було використано в дек≥лькох американських законопроектах. ¬ 1990 роц≥ конгресом —Ўј було прийн¤то перший федеральний закон 1990 року про економ≥чне регулюванн¤, диверсиф≥кован≥сть, конверс≥ю ≥ стаб≥л≥зац≥ю.[10]

¬≥дносно новий науковий напр¤мок у п≥дходах до досл≥дженн¤ проблеми конверс≥њ започаткований авторами книги Д онверс≥¤ в —Ўј Ф ƒж. ћарл≥н ≥ Ѕ.Ћалл .[11] ” науковому план≥ ƒж. ћарл≥н ≥ Ѕ.Ћалл ведуть д≥алог ≥з —. ћелманом ≥ його прихильниками, що, на њхню думку, в≥дстоюють звужене пон¤тт¤ конверс≥њ. ƒж.ћарл≥н ≥ Ѕ.Ћалл бачать у такому п≥дход≥ усього лише проблематику перебудови зайн¤тост≥ й ≥нфраструктури, а не б≥льш широк≥ питанн¤ економ≥чного ≥ соц≥ально-пол≥тичного розвитку сусп≥льства. ѕропонуючи своЇ, розширене тлумаченн¤ пон¤тт¤ конверс≥њ,  вони розгл¤дають конверс≥ю,  - ≥ на наш погл¤д, ц≥лком правом≥рно, - ¤к об'Їктивний процес економ≥чного ≥ загального розвитку сусп≥льства, з ¤ким воно з≥штовхуЇтьс¤ прот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ.  онверс≥¤ ≥снуЇ наст≥льки довго, ск≥льки пам'¤таЇ себе цив≥л≥зац≥¤, впливаючи на природний прогрес останньоњ.  онверс≥¤ не обходить стороною держави, що ухил¤ютьс¤ в≥д участ≥ в м≥жнародних домовленост¤х про скороченн¤ ≥ контроль над озброЇнн¤ми ≥ уже вступили на цей шл¤х. “ому вона вимагаЇ до себе пост≥йноњ уваги, й анал≥зу, ≥ њњ не  сл≥д н≥ в ¤кому раз≥ сприймати ¤к чергову кампан≥ю по л≥кв≥дац≥њ ¤ких-небудь минущих соц≥ально-економ≥чних труднощ≥в  .

¬ рад¤нськ≥й  м≥жнародно-пол≥тичн≥й науц≥ терм≥н Дконверс≥¤Ф починаЇ широко використовуватис¤ лише з 1988 р., п≥сл¤ виступу ћ.—.√орбачова з трибуни ќќЌ (7 грудн¤), де в≥н за¤вив про конверс≥ю ¤к про перех≥д в≥д економ≥ки озброЇнь до економ≥ки роззброЇнь. ¬ цей час це пролунало, ¤к важливий чинник бажанн¤ —–—– припинити Дхолодну в≥йнуФ. ¬ листопад≥ 1991 року було п≥дписано сп≥льну  рад¤нсько-американську декларац≥ю з конверс≥њ в≥йськового виробництва  .[12]

  ѕоворот до без'¤дерного, ненасильницького св≥ту неможливий без посл≥довноњ реал≥зац≥њ конверс≥њ. ” зв'¤зку з цим конверс≥¤ досл≥джуЇтьс¤, особливо в останн≥ роки, перш за все ¤к механ≥зм зд≥йсненн¤ дем≥л≥таризац≥њ частини сусп≥льства, пов'¤заноњ з в≥йськово-промисловим комплексом   ¤к у колишньому —–—–, так ≥ в —Ўј та ≥нших крањнах. «окрема, ≤.ƒ.≤ванов стверджуЇ, що "конверс≥¤ в≥йськовоњ промисловост≥ на цив≥льн≥ рейки Ц це не т≥льки в≥йськово-пол≥тичний процес, а й соц≥ально-економ≥чний ≥мператив наших дн≥в. Ѕез нього неможливе розв'¤занн¤ ан≥ нац≥ональних господарських проблем окремих крањн, ан≥ глобальних проблем людства".[13]

ќтже, на меж≥ 80-90-х рр. ’’ ст. Дконверс≥юФ почали розгл¤дати ¤к важливу складову планом≥рного ц≥леспр¤мованого процесу дем≥л≥таризац≥њ ≥ роззброюванн¤.  ¬ очах св≥тового сп≥втовариства конверс≥¤ ≥ дем≥л≥таризац≥¤ розгл¤дались ¤к св≥дченн¤ миролюбних принцип≥в њњ зовн≥шньопол≥тичного курсу. ¬ ц≥й ¤кост≥ конверс≥¤  починаЇ пост≥йно ф≥гурувати в документах найб≥льш впливових м≥жнародних орган≥зац≥й, зокрема, ќќЌ, м≥жнародних конференц≥й, починаючи з спец≥альноњ ћ≥жнародноњ конференц≥њ по взаЇмозвТ¤зку м≥ж роззброЇнн¤м та розвитком п≥д ег≥дою ќќЌ в серпн≥-вересн≥ 1987 року.

¬важаЇмо дещо обмеженим розгл¤д конверс≥њ лише ¤к складовоњ дем≥л≥таризац≥њ, тому що де¤к≥ њњ аспекти виход¤ть за так≥ меж≥, а тому розгл¤даЇмо останню ¤к сум≥жну категор≥ю.

    ¬ досл≥дженн¤х  украњнських та рос≥йських автор≥в спостер≥гались р≥зн≥ погл¤ди на зм≥ст ≥ обс¤г проблеми конверс≥њ. ” цих прац¤х м≥ститьс¤ низка рекомендац≥й щодо шл¤х≥в зд≥йсненн¤ пол≥тики у сфер≥ конверс≥њ, широко представлен≥ р≥зн≥ п≥дходи до самого пон¤тт¤ "конверс≥¤", до його висв≥тленн¤ ¤к соц≥ально-≥сторичноњ категор≥њ.

ѕрактично вс≥ вчен≥, котр≥ вивчають конверс≥ю, пропонують своЇ визначенн¤ конверс≥њ в≥дпов≥дно до предметних меж досл≥джуваних ними наук ≥ наукових напр¤мк≥в. Ќаприклад, рос≥йський досл≥дник  .√ончар, даючи визначенн¤ пон¤тт¤, п≥дкреслюЇ, що "конверс≥¤ Ї посл≥довне переведенн¤ ресурс≥в, виробничих потужностей ≥ людей з в≥йськовоњ у цив≥льну сферу".[14] ѕод≥бне  розум≥нн¤ конверс≥њ Ї найб≥льш характерним ¤к дл¤  рос≥йських, так ≥ зах≥дних досл≥дник≥в.

” досл≥дженн¤х ј. ≥рЇЇва у визначенн≥ зм≥сту пон¤тт¤ конверс≥њ робитьс¤ акцент на те, що це Ц впор¤дкований перех≥д п≥д час реального роззброюванн¤ в≥йськового виробництва та ≥ншоњ в≥йськовоњ д≥¤льност≥ на мирн≥ рейки, процес в≥дпов≥дноњ зм≥ни пропорц≥й розпод≥лу ф≥нансових, людських, матер≥альних, ≥нтелектуальних ресурс≥в м≥ж цив≥льним ≥ в≥йськовим секторами.[15] ј.≤зюмов характеризуЇ анал≥зоване пон¤тт¤ так: " онверс≥¤ в широкому сенс≥ м≥стить у соб≥ не т≥льки дем≥л≥таризац≥ю в≥йськовоњ економ≥ки, але також профес≥йну переп≥дготовку особового складу арм≥й, що скорочуЇтьс¤, ≥ перепроф≥люванн¤ бойовоњ техн≥ки з метою цив≥льного використанн¤"[16], тобто визначаЇ, що пон¤тт¤ конверс≥њ виходить за меж≥ дем≥л≥таризац≥њ. Ѕ≥льш вузьке, не детал≥зоване визначенн¤ пон¤тт¤ конверс≥њ даЇ ¬.ѕотапов, зазначаючи, що п≥д реальною конверс≥Їю в≥йськового виробництва доц≥льно мати на уваз≥ переключенн¤ п≥дприЇмств в≥йськовоњ промисловост≥ на цив≥льне виробництво.[17] ќднак   таке розум≥нн¤ конверс≥њ, на нашу думку, сильно звужене, не враховуЇ њњ м≥жнародно-пол≥тичноњ складовоњ.

«вужене тлумаченн¤ Дконверс≥њФ породило ц≥лу низку визначень в рад¤нськ≥й, а пот≥м в пострад¤нськ≥й науков≥й л≥тератур≥, ¤к≥, на думку автора, знаходились суто в в≥йськово-економ≥чн≥й площин≥, не беручи в розрахунок так≥ важлив≥ аспекти конверс≥њ, ¤к соц≥альн≥, еколог≥чн≥, гуман≥тарн≥, пол≥тичн≥ та м≥жнародно-пол≥тичн≥ (на р≥вн≥ м≥жнародних систем, на м≥ждержавному р≥вн≥, на р≥вн≥ окремих держав ).

« першоњ половини 90-х рок≥в ’’ стол≥тт¤ зм≥ст терм≥ну конверс≥¤ значно розширюЇтьс¤. “ак, в крањнах —Ќƒ  в торг≥вл≥ зброЇю стали використовувати терм≥н Ц експортний вар≥ант конверс≥њ.[18] 

 ѕор≥вн¤льний п≥дх≥д дозвол¤Ї нам стверджувати, що наведен≥ визначенн¤ пон¤тт¤ "конверс≥¤" Ї б≥льш вдалими ≥ такими, котр≥, на наш погл¤д, б≥льш-менш повно  в≥дображають сутн≥сть, зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть конверс≥њ, њњ актуальн≥сть ≥ специф≥ку. ¬ той же час на сучасному етап≥ зм≥ст цього пон¤тт¤ маЇ бути значно розширеним. јдже конверс≥¤ ¤вл¤Ї собою ≥ складне системне ¤вище, в ¤кому поЇднуютьс¤ економ≥чн≥, внутр≥шньо Ц та зовн≥шньопол≥тичн≥, в≥йськов≥ та ≥нш≥ аспекти .

  Ќеобх≥дним Ї застосуванн¤ системного п≥дходу до анал≥зу конверс≥њ з врахуванн¤м Дконверс≥њ ум≥вФ та еколог≥чного аспекту (сам≥ терм≥ни Деколог≥чна конверс≥¤Ф та Дконверс≥¤ ум≥вФ вперше у в≥тчизн¤ному сусп≥льствознавств≥ ми запровадили ще в 1992 р.).

ћи вважаЇмо, що це зумовлюЇ нагальну потребу ≥стотного коригуванн¤  пол≥тичного мисленн¤, вимагаЇ ¤к≥сно нового розум≥нн¤ конверс≥њ ¤к складного системного ¤вища, важливоњ складовоњ глобал≥зац≥њ сучасного св≥ту. —аме в цьому контекст≥ автором дано визначенн¤ конверс≥њ в ”крањнськ≥й ƒипломатичн≥й енциклопед≥њ ¤к Дпереведенн¤ промисловост≥ та ≥нших сфер економ≥ки з виробництва воЇнноњ на виробництво цив≥льноњ продукц≥њ; складова процесу дем≥л≥таризац≥њ.  онверс≥¤ передбачаЇ перерозпод≥л вс≥Їњ сукупност≥ ресурс≥в в≥йськовоњ сфери в цив≥льному сектор≥, зниженн¤ в≥йськових витрат при одночасному зб≥льшенн≥  цив≥льних; включаЇ плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ зм≥н орган≥зац≥йного, техн≥чного, профес≥йного, економ≥чного характеру, необх≥дних дл¤ переор≥Їнтац≥њ оборонноњ промисловост≥, досл≥дницьких та навчальних заклад≥в, в≥йськових баз та ≥нших обФЇкт≥в з в≥йськового на цив≥льне використанн¤.[19]

јвторськ≥ доповненн¤ можуть бути окреслен≥ у таких категор≥¤х: (а) конверс≥¤  Ц складова процесу дем≥л≥таризац≥њ; (б) конверс≥¤ - це використанн¤ вс≥Їњ сукупност≥ ресурс≥в воЇнноњ сфери в цив≥льному сектор≥; (в) конверс≥¤ - це зниженн¤ в≥йськових витрат при одночасному зб≥льшенн≥ цив≥льних, перем≥щенн¤ робочоњ сили, обладнанн¤ та ≥нших ресурс≥в, що використовувалис¤ у в≥йськових ц≥л¤х, до альтернативних; (г) на р≥вн≥ окремих держав конверс≥¤ включаЇ плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ зм≥н орган≥зац≥йного, техн≥чного, профес≥йного, економ≥чного характеру, необх≥дних дл¤ переор≥Їнтац≥њ обробноњ промисловост≥, лаборатор≥й, навчальних ≥нститут≥в, в≥йськових баз ≥ ≥нших об'Їкт≥в з в≥йськового на цив≥льне використанн¤; (д) необх≥дн≥сть врахуванн¤ њњ м≥жнародно-пол≥тичноњ складовоњ.

ѕрактичне зд≥йсненн¤ конверс≥њ передбачачаЇ подоланн¤ р≥зного роду перепон, в тому числ≥ психолог≥чних. «в≥дси можна зробити висновок, що конверс≥¤ неможлива без кардинальноњ перебудови мисленн¤, тобто Ђконверс≥њ ум≥вФ (ќ.ѕ.), без цього њњ ц≥л≥ не будуть дос¤гнут≥. јдже факт, що так≥ озброЇнн¤ вже ≥снуЇ Ц це реальн≥сть. Ќав≥ть ¤кщо зброю знищити, вм≥нн¤ њњ виробл¤ти залишитьс¤. ÷е  складова конверс≥њ.

¬ ¤кост≥ ще одн≥Їњ складовоњ автор розгл¤даЇ   Деколог≥чну конверс≥юФ. “ут потр≥бн≥ специф≥чн≥ по¤сненн¤. —ьогодн≥ не сл≥д доводити, що прогрес по одн≥й груп≥ параметр≥в (ефективн≥сть у виконанн≥ ц≥льових функц≥й), ¤к правило, супроводжуЇтьс¤ регресом - нагромадженн¤м згубних поб≥чних ефект≥в дл¤ еколог≥њ, здоров'¤ людей, соц≥альних в≥дносин ≥ сп≥лкуванн¤, культурних традиц≥й ≥ т.д.

ѕереор≥Їнтац≥¤ науково-техн≥чного прогресу означаЇ зм≥ну пр≥оритет≥в у виробництв≥ товар≥в ≥ послуг, в≥дпов≥дно й у напр¤мках наукового пошуку. ” найб≥льш розвитих крањнах уже почавс¤ процес часткового зам≥щенн¤   ц≥нностей задоволенн¤ ц≥нност¤ми здоров'¤, здорового оточенн¤, осв≥ченост≥, розвитку культурного середовища ≥ соц≥альних можливостей дл¤ себе, д≥тей ≥ нащадк≥в ≥ т.д.

ўе одна важлива, на нашу думку, складова - це Дконверс≥¤ воЇнноњ наукиФ ≥ Дконверс≥¤ нов≥тн≥х технолог≥йФ. ѓњ виокремленн¤  набуваЇ поширенн¤  з середини 80-х рр. ’’ стол≥тт¤. ÷¤ проблема, зокрема,  стала предметом обговоренн¤ на слуханн¤х конгресу —Ўј в березн≥, травн≥, с≥чн≥ 1994 та  в  серпн≥ 2001 р..[20]

Ќа тл≥ вказаних розходжень ≥ розмањтт¤ п≥дход≥в ц≥лком природним вигл¤даЇ прагненн¤ вчених ≥ практик≥в, пов'¤заних з вир≥шенн¤м проблеми конверс≥њ, до налагодженн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва з метою обм≥ну накопиченим досв≥дом.

ѕосиленн¤ уваги до проблеми конверс≥њ було викликане чинниками ¤к внутр≥шнього, так ≥ зовн≥шнього характеру.  ќсобливост≥  розвитку м≥ждержавних в≥дносин, характер ≥ р≥вень розвитку Ќ“ѕ, особливо в найб≥льш високотехнолог≥чних галуз¤х ≥ виробництвах, пов'¤заних з випуском в≥йськовоњ продукц≥њ, обумовили актуальн≥сть вивченн¤ конверс≥њ ¤к сусп≥льного феномена. ¬ першу чергу потр≥бно осмислити комплексний характер соц≥альних аспект≥в конверс≥њ ≥ шл¤хи њњ практичноњ реал≥зац≥њ , вплив конверс≥њ на м≥жнародн≥ в≥дносини.

         ѕредставлен≥ нами розходженн¤ вже на категор≥ально-пон¤т≥йному р≥вн≥   потребують авторського концептуального узагальненн¤.

” першу чергу, р≥зн≥ точки зору в≥дносно сутност≥ конверс≥њ високою м≥рою залежать в≥д специф≥ки п≥дходу до обТЇкту досл≥дженн¤ в залежност≥ в≥д того, ¤ку науку представл¤Ї той чи ≥нший досл≥дник. “ерм≥н Дконверс≥¤Ф використовуЇтьс¤ науковим апаратом багатьох наук, в тому числ≥ ≥ в м≥жнародно-пол≥тичн≥й науц≥. Ќа¤вн≥сть багатьох визначень пон¤тт¤ Дконверс≥¤Ф св≥дчить про залежн≥сть зм≥сту пон¤тт¤  в≥д контексту його використанн¤, а також про в≥дсутн≥сть консенсусу в≥дносно його визначенн¤ та неоднозначност≥ його розум≥нн¤ р≥зними науковими школами та досл≥дниками.

ћожна виокремити дек≥лька ≥нших спонук дл¤ досл≥дженн¤ конверс≥њ та у¤в про це пон¤тт¤. ѕерша бере своњ витоки у потреб≥ вивченн¤ њњ суто економ≥чних аспект≥в. ƒруга стала породженн¤м триваючого акцентуванн¤ на в≥йськово-пол≥тичн≥й проблематиц≥, коли конверс≥¤ майже механ≥чно розгл¤даЇтьс¤ у вузькому розум≥нн≥ суто ¤к процес переходу в≥йськовоњ економ≥ки на мирн≥ рейки, ¤к одна з складових частин зд≥йсненн¤ дем≥л≥таризац≥њ.

«агалом же зм≥ст терм≥ну пост≥йно розширюЇтьс¤. «'¤вл¤ютьс¤ досл≥дженн¤, ¤к≥ претендують на комплексксний анал≥з проблеми з врахуванн¤м вс≥х њњ складових.    онверс≥¤ починаЇ розгл¤датись ¤к процес, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ у багатьох вим≥рах ≥ ¤кий зд≥йснюЇ вплив на вс≥ сфери житт¤ сусп≥льства .

јвтором запропоновано ц≥л≥сний п≥дх≥д до вивченн¤ проблеми конверс≥њ,  з врахуванн¤м њњ м≥жнародно-пол≥тичних аспект≥в та м≥ждержавноњ взаЇмозалежност≥.  —аме таке розум≥нн¤ терм≥ну дозвол¤Ї в≥д проблеми конверс≥њ в≥йськово-промислового комплексу згодом перейти до конверс≥њ ¤к потреби глобальних зм≥н в ус≥х сферах житт¤, а також у масов≥й св≥домост≥ в напр¤м≥ конструктивних перетворень. ћи розгл¤даЇмо проблематику оборонноњ, економ≥чноњ  та ≥нших вид≥в конверс≥њ ¤к пол≥тичну в рамках ≥снуючоњ нин≥ системи м≥жнародних в≥дносин. «астосуванн¤ принципу ≥сторизму вивело нас на потребу врахуванн¤ еволюц≥йного аспекту конверс≥њ ≥ в межах певних цикл≥в св≥товоњ пол≥тики.

«а сутн≥сними характеристиками попередником чи передв≥сником конверс≥њ прийн¤то вважати демал≥таризац≥ю. “аким ≥сторичним чинником ≥ по¤снюЇтьс¤ пер≥одичне паралельне застосуванн¤ автором терм≥н≥в дем≥л≥таризац≥¤ ≥ конверс≥¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ епохи двох св≥тових воЇн, кожна з ¤ких поЇднувала в соб≥ елементи дем≥л≥таризац≥њ, тобто об'Їктивно неминучого ≥ необх≥дного переведенн¤ ц≥л≥сноњ нац≥ональноњ економ≥ки (включно з≥, скаж≥мо, аграрним комплексом) на мирн≥ рейки, та конверс≥њ ¤к переведенн¤ в русло мирного виробництва т≥Їњ частини воЇнно-промислового комплексу, ¤ка початково була призначена саме дл¤ виробництва зброњ, озброЇнь та ≥ншоњ продукц≥њ дл¤ «бройних —ил. ≤снуЇ ще й пон¤тт¤ реконверс≥њ, п≥д ¤ким маЇтьс¤ на уваз≥ поверненн¤ у мирне русло тих виробничих потужностей ≥ галузей, ¤к≥ до в≥йни чи по¤ви њњ загрози займалис¤ мирним виробництвом (найпопул¤рн≥шим прикладом тут Ї тракторн≥ заводи, ¤к≥ в роки в≥йни починають виробл¤ти танки, а пот≥м в≥дновлюють традиц≥йне виробництво).

—еред ≥нших причин ≥снуючих розходжень вже у ставленн≥ до самого пон¤тт¤ виокремимо, по-перше, той факт, що анал≥з де¤ких проблемних аспект≥в ≥ складник≥в конверс≥њ потребував об'Їднанн¤ погл¤д≥в дек≥лькох  наук, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на досл≥дженн≥ ¤краз тих чи ≥нших аспект≥в конверс≥њ, по друге, в тому, що де¤к≥ складники предмету досл≥дженн¤ конверс≥њ ¤к окрем≥ обТЇкти наукового анал≥зу знаход¤тьс¤ на меж≥ двох або б≥льше  наук або наукових напр¤м≥в. ƒо того ж складн≥сть пол¤гаЇ в тому, що саме ¤вище ¤к≥сно еволюц≥онуЇ у час≥ -  особливо ≥нтенсивно з другоњ половини ’’ стол≥тт¤, коли людство п≥д загрозою ¤дерного катакл≥зму вимушене б≥льше уваги прид≥л¤ти питанн¤м колективноњ безпеки, а воднораз на обговоренн¤ св≥тових л≥дер≥в дедал≥ част≥ше винос¤тьс¤ питанн¤ роззброЇнн¤ ≥ - паралельно - конверс≥њ у њњ розум≥нн≥ ¤к стратег≥њ ≥ пол≥тики переведенн¤ п≥дприЇмств ¬ѕ  на мирне виробництво.   

Ѕеручи до уваги досить попул¤рне тлумаченн¤ теор≥њ ¤к форми наукового по¤сненн¤ ≥ прогнозуванн¤, зважаЇмо ≥ на те, що конверс≥¤ не ви¤вл¤Ї себе однаково в ус≥х крањнах та рег≥онах. јнал≥зуючи специф≥ку механ≥зм≥в зд≥йсненн¤ конверс≥њ, нагадуЇмо про на¤вн≥сть њњ дек≥лькох моделей ≥ тип≥в.

¬ сучасн≥й м≥жнародно-пол≥тичн≥й науц≥ можна виокремити  тенденц≥њ, котр≥ актуал≥зують вивченн¤ проблеми конверс≥њ саме в контекст≥ м≥жнародно-пол≥тичного досл≥дженн¤. ÷е, зокрема, розмиванн¤ меж м≥ж внутр≥шн≥ми та м≥жнародними пол≥тичними, економ≥чними та ≥ншими процесами, ероз≥¤ нац≥онально-державного суверен≥тету, порушенн¤ меж≥ м≥ж внутр≥шньою та зовн≥шньою пол≥тикою у тому сенс≥, що за умов ≥нтеграц≥њ ≥ взаЇмозалежност≥ тепер частими стали випадки њх фактичного злитт¤. ¬≥дтак, в≥дома теза про зовн≥шню пол≥тику ¤к продовженн¤ внутр≥шньоњ втрачаЇ своЇ абсолютне значенн¤.

–азом з тим, не можна випускати з пол¤ зору досл≥дника ≥ той факт, що конверс≥¤ ¤к ¤вище бере своњ початки в стародавн≥х часах, тому що ¤вл¤Ї собою  об'Їктивний процес   розвитку сусп≥льства, з ¤ким воно з≥штовхуЇтьс¤ прот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ, сповненоњ численними в≥йнами. «нову таки з цих причин ¤краз ≥ в≥дзначаЇмо ≥сторичну ≥ категор≥альну близьк≥сть чи, точн≥ше, паралельн≥сть дем≥л≥таризац≥њ держави ≥ сусп≥льства та конверс≥њ ¬ѕ , по¤ва ¤кого власне й спричинила потребу в доповненн≥ дем≥л≥таризац≥њ конверс≥Їю. јдже в процес≥ ≥снуванн¤ тих чи ≥нших людських цив≥л≥зац≥й та в≥дпов≥дноњ еволюц≥њ м≥жнародних систем одн≥Їю з головних завжди була проблема в≥йни та миру. ” нашому конкретному вим≥р≥ Ц це проблема м≥л≥таризму, а згодом ≥ конверс≥њ. —кладн≥сть визначенн¤ конверс≥њ та анал≥зу ¤вища пол¤гаЇ тому ≥ в необх≥дност≥ виокремленн¤  його з кола ≥нших ¤вищ чи процес≥в що Ї под≥бними або сум≥жними, зокрема, дем≥л≥таризац≥њ.

¬иход¤чи з того, що конверс≥¤ ¤вл¤Ї собою  складне системне ¤вище, св≥дченн¤м чого Ї нав≥ть походженн¤ самого самого терм≥ну Дконверс≥¤Ф (в≥д латинського Ђconversioї - перетворенн¤, зм≥на ), ми вважаЇмо за необх≥дне розпочати з  етимолог≥њ терм≥ну Дконверс≥¤Ф в контекст≥ м≥жнародно-пол≥тичного досл≥дженн¤  та диференц≥ац≥њ п≥дход≥в до його використанн¤.

ћожна умовно стверджувати, що про ¤вище "конверс≥њ" переважно у його первинному розум≥нн≥ "дем≥л≥тариазц≥¤", але з де¤кими елементами сучасних у¤в вперше згадуЇтьс¤ в базових рел≥г≥йних настановах, представлених у таких документах, ¤к “ора, Ѕ≥бл≥¤,  оран тощо. «окрема, у в книз≥ ≤сањ сказано: У«акон √оспода з≥йде з —≥ону, ≥ слово господнЇ прийде з ™русалима. ≤ Ѕог стане судити вс≥ народи. ¬≥н зак≥нчить спори багатьох племен. ¬они не будуть б≥льше вдаватис¤ до зброњ та перекують меч≥ своњ на плуги, а списи Ц на серпи. Ќароди не будуть вести в≥йн проти ≥нших народ≥в ≥ н≥коли б≥льше не будуть готуватис¤ до в≥йниФ.[21]

ќтже, конверс≥¤ виникаЇ з по¤вою держав та цив≥л≥зац≥й, м≥ждержавного протисто¤нн¤ та в≥йн у сучасних у¤вах про њх причини  ≥ характер. ѕосиланн¤ на  епос дозвол¤ють пом≥тити ознаки м≥л≥таризму ≥ дем≥л≥таризац≥њ, переведенн¤ нац≥ональноњ економ≥ки на перевжано воЇнне виробництво та наступноњ конверс≥њ ще за перв≥сного ладу. ѕриблизно в ≤≤≤-≤≤ тис. до н. е. частина людства зробила величезний прорив ≥ перейшла в≥д перв≥сност≥ до цив≥л≥зац≥њ. як слушно зазначаЇ рос≥йський досл≥дник ё.яковець, говорити про в≥йну ¤к про регул¤рне пол≥тичне ¤вище можна лише з по¤вою держав, чиЇю найважлив≥шою функц≥Їю була в≥йськова, котра виконувалас¤ спец≥ал≥зованою групою людей Ц в≥йськовослужбовц≥в, що стало одним з≥ ступен≥в розвитку сусп≥льного под≥лу прац≥. ” цей же час (приблизно в III тис. до н.е.) виникла в≥йськова економ≥ка Ц групи рем≥сник≥в, хл≥бороб≥в, торговц≥в, що спец≥ал≥зувалис¤ на виробництв≥ озброЇнь ≥ засоб≥в захисту в≥д них, буд≥вництв≥ оборонних споруджень, постачанн≥ арм≥њ зброЇю, збруЇю, продовольством ≥ т. ≥н..[22] ѕо завершенню в≥йни вони переор≥Їнтовувались на забезпеченн¤ мирних потреб стародавнього сусп≥льства, тобто в сучасному представленн≥ в≥дбувавс¤ процес конверс≥њ та/або реконверс≥њ (¤скравий приклад останньоњ бачитьс¤ у робот≥ ковал≥в, ¤к≥ у давн≥ часи в залежност≥ в≥д мирноњ чи воЇнноњ ситуац≥њ виробл¤ли приладд¤ дл¤ аграр≥њв або в≥йськових).  ¬ рамках сучасних пол≥толог≥чних у¤в можемо говорити про те, що ≥сторично вс≥ назван≥ види поверненн¤ нац≥онального житт¤ до мирного характеру були вимушеними  ≥ звичними внасл≥док традиц≥йного ≥ пост≥йного сприйн¤тт¤ в≥йн неминучими. « нашого погл¤ду, до певноњ м≥ри можна стверджувати, що в≥йни давн≥х епох ≥ час≥в п≥сл¤ свого завершенн¤ давали своЇр≥дний поштовх розробц≥ нових технолог≥чних ≥дей та виробництв, що з'¤вл¤лис¤ внасл≥док моб≥л≥зац≥њ ум≥в ≥ людського потенц≥алу п≥д загрозою ≥ в ход≥ в≥йни. “аким чином, конверс≥¤ у њњ перв≥сному розум≥нн≥ (¤кщо ми умовно в≥д≥йдемо в≥д антигуманноњ сут≥ в≥йни) ставала спонукою дл¤ економ≥чного поступу людства та по¤ви нових виробництв ≥ ц≥лих галузей.   

–ос≥йський ≥сторик ≤.ћ.ƒь¤конов взагал≥ окреслюЇ, що прогрес у виробництв≥ зброњ безпосередньо впливав на зм≥ну виробничих в≥дносин, в≥д≥грав вир≥шальну роль у переход≥ в≥д одн≥Їњ фази людського сусп≥льства до ≥ншоњ, ¤кщо зм≥ни у в≥йськов≥й технолог≥њ супроводжуютьс¤ зм≥ною ц≥нн≥сноњ ор≥Їнтац≥њ.[23] « цього погл¤ду розвиток в≥йськових технолог≥й можна вважати фактором сусп≥льного прогресу. јле д≥алектичний п≥дх≥д змушуЇ кожного разу враховувати й негативну, руйн≥вну роль арм≥й, гонки озброЇнь ≥ воЇн у динам≥ц≥ сусп≥льства: в≥двол≥каЇтьс¤ в≥д виробництва матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей найб≥льш активна ≥ квал≥ф≥кована частина сусп≥льства, п≥д час в≥йськових з≥ткнень гинуть дес¤тки й сотн≥ тис¤ч, а то й м≥льйони людей, руйнуютьс¤ м≥ста, безсл≥дно втрачаютьс¤ культурн≥ ц≥нност≥. ¬≥йни спричинили зникненн¤ багатьох процв≥таючих держав ≥ цив≥л≥зац≥й з пол≥тичноњ карти св≥ту.  ожна з них завершувалас¤ ¤к дем≥л≥таризац≥Їю, так ≥ конверс≥Їю, що у давн≥ часи не потребувала надм≥рних зусиль ≥ ф≥нансуванн¤ у сучасному розум≥нн≥.

ѕерш≥ прообрази м≥л≥таризму, а, отже, й наступних дем≥л≥таризац≥њ та конверс≥њ, з нашого погл¤ду, зв'¤зан≥ з формуванн¤м  профес≥йних арм≥й в державах ѕередньоњ јз≥њ. ™гипет ≥ його арм≥¤ теж представл¤ють собою один з перших приклад≥в м≥л≥таризац≥њ —тародавнього св≥ту. ¬оњни в стародавньому ™гипт≥ були прив≥лейованою  групою населенн¤. ¬≥йськова каста ™гипту под≥л¤лась на страти, ¤к≥ в≥др≥зн¤лись одна в≥д одноњ за в≥ковою ознакою ≥ терм≥нами служби. ™гипетська арм≥¤ була побудована у вигл¤д≥ в≥йськових поселень, ¤к≥ розташовувались на найб≥льш небезпечних напр¤мах. јрм≥¤ мала стаб≥льну чисельн≥сть у мирн≥ часи. ” випадку воЇнних поход≥в фараони добирали належну к≥льк≥сть воњн≥в . “аким чином чисельн≥сть арм≥њ в мирний ≥ воЇнний часи зм≥нювалась, що св≥дчить про перш≥ про¤ви конверс≥њ людських ресурс≥в.[24]

√еопол≥тичн≥ умови грецькоњ цив≥л≥зац≥њ призвели до пол≥тики колон≥зац≥њ, ¤ка теж супроводжувалась розвитком м≥л≥таризму. яскравим прикладом м≥л≥таризму за час≥в цив≥л≥зац≥њ —тародавньоњ √рец≥њ стала —парта Ц пол≥с, саме ≥снуванн¤ ¤кого було повн≥стю пов'¤зане з в≥йною,[25] що, ¤к ≥ багато наступних в≥йн, супроводжувалас¤ серйозними зм≥нами у ¤кост≥ зброњ, а п≥сл¤ переходу до т≥Їњ самоњ прим≥тивноњ конверс≥њ -  ≥ в ¤кост≥ мирного виробництва.

–имська республ≥ка й особливо ≥мпер≥¤ Ц ще один в≥домий приклад м≥л≥таризац≥њ всього сусп≥льства, що йшла паралельно з розвитком нов≥тн≥ озброЇнь, ¤к≥ у ход≥ кожноњ загарбницькоњ в≥йни паралельно модиф≥кувалис¤ у мирн≥ виробництва. ¬ той же час криза республ≥ки була пов'¤зана з руйнуванн¤м сел¤нства ¤к основи римськоњ республ≥ки та римськоњ арм≥њ, тобто в≥дсутн≥стю конверс≥йних процес≥в. ѕрийшовши до влади, √ай ћар≥й (156-86 рр. до н.е.) запровадив в≥йськову реформу, ¤ку умовно можна окреслювати в рамках ¤к дем≥л≥таризац≥њ, так ≥ конверс≥њ. ќск≥льки зубож≥нн¤ сел¤нства набуло масового характеру, дал≥ нести в≥йськову службу вони не могли, через те √.ћар≥й почав створювати профес≥йну арм≥ю.  «а правл≥нн¤ јвгуста було роздано близько 300 тис. земельних д≥л¤нок, що маЇмо п≥дстави вважати ще одн≥Їю перв≥сною формою конверс≥њ людського ресурсу.[26]

—в≥й внесок у розвиток цих процес≥в зробила ≥ середньов≥чна ™вропа. —ередньов≥чч¤ характеризувалас¤ ст≥йкою тенденц≥Їю до зростанн¤ чисельност≥ арм≥њ (у 4,3 рази за 300 рок≥в) ≥ випереджаючим зб≥льшенн¤м  втрат (у 9,5 рази), так що ризик дл¤ в≥йськовослужбовц≥в опинитис¤ серед жертв в≥йни зр≥с з 2,6 % у XII в. до 5,7 % у XV в., але не набагато перевищив р≥вень втрат у √рец≥њ та –им≥.[27] Ќа цьому етап≥ м≥л≥таризм ≥ конверс≥¤ також в≥дбуваютьс¤ паралельно з огл¤ду на те, що загрози в≥йни ≥ сам≥ збройн≥ конфл≥кти ≥снували практично повс¤кденно. ¬ епоху "великого переселенн¤ народ≥в" в≥йна фактично була Їдиною можлив≥стю добуванн¤ ресурс≥в Ц захопленн¤ земель, багатств ≥ тогочасних виробничих технолог≥й у вигл¤д≥ воЇнноњ здобич≥.

‘ранкська держава Ц ще один приклад м≥л≥таризованост≥ сусп≥льства ≥ своЇр≥дноњ етапност≥ демл≥л≥таризац≥њ ≥ конверс≥њ. —усп≥льно-пол≥тичн≥ в≥дносини базувалис¤ на устроњ, ¤кий ірунтувавс¤ на в≥йськов≥й служб≥ франк≥в, що було њхн≥м правом ≥ обов'¤зком. «убож≥нн¤ франкського сел¤нина призвело однак до того, що в≥н не в змоз≥ був себе озброњти ≥ матер≥ально забезпечити, а в к≥нцевому випадку ≥ до розпаду ≥мпер≥њ  арла ¬еликого. ќзброњти ≥ утримувати в≥йсько за рахунок держави стало з часом неможливим, через те цей ≥мператор вдавс¤ до вимушеноњ конверс≥њ, водночас обмеживши в≥йськову повинн≥сть до к≥лькост≥, ¤ка давала змогу озброювати й утримувати воњн≥в.[28]  ¬ив≥льнен≥ кадри включалис¤ у мирне виробництво.

’арактерно, що саме п≥д час так званоњ —тол≥тньоњ в≥йни (1338-1453 рр.) з'¤вл¤ютьс¤ зачатки нових арм≥й, озброЇнн¤, орган≥зац≥њ веденн¤ в≥йни.  арл V (1364-1380) запровадив низку реформ, у тому числ≥ й в≥йськову: була введена артилер≥¤, створювавс¤ могутн≥й морський флот.[29] ¬ останньому факт≥ бачимо пр¤мий вплив пост≥йноњ моб≥л≥зац≥њ людського потенц≥алу на розробку ≥ поширене впровадженн¤ ц≥лоњ галуз≥, ¤ка всерйоз зм≥нила м≥жнародну торг≥влю. “ут також м≥л≥таризац≥¤ ≥ конверс≥¤ йшли ¤к би паралельно. 

—л≥д зазначити, що ≥стор≥¤ –ос≥њ  ц≥лком ≥ нерозривна пов'¤зана з веденн¤м в≥йн, м≥л≥таризац≥Їю та њњ зворотною стороною Цдем≥л≥таризац≥Їю та конверс≥Їю. “≥льки за пер≥од з XIV по ’’ ст. вона загалом провоювала 329 рок≥в.  рањна та њњ народ    стол≥тт¤ми витрачали величезн≥ ресурси на п≥дготовку ≥ веденн¤ в≥йн, займалис¤ воЇнною справою, зм≥цненн¤м своЇњ безпеки, модерн≥зац≥Їю арм≥њ та воњнства.[30] ≤ ¤краз у ход≥ п≥дготовки до збройних конфл≥кт≥в  та њх веденн¤ в≥дбувавс¤ двоЇдиний процес створенн¤ нових вид≥в зброњ та устаткуванн¤, ¤к≥ у певних модиф≥кац≥¤х знаходили вжиток у цив≥льному виробництв≥. 

¬ ≥мперськ≥й –ос≥њ у 1874 р. за часи царюванн¤ ќлександра ≤≤ було проведено ще одну ≥сторично показову в≥йськову реформу. –≥ч у т≥м, що рос≥йсько-турецька в≥йна 1953-1956 рр. продемонструвала вс≥ слабк≥ сторони рос≥йськоњ арм≥њ, ¤ка будувалас¤ на рекрутських наборах. ¬ такому вигл¤д≥ не можна було протисто¤ти арм≥¤м Ївропейських держав. ” 1855 р. була створена спец≥альна Уком≥с≥¤ дл¤ пол≥пшенн¤ в≥йськовоњ частиниФ. 1 с≥чн¤ 1874 р. було п≥дписано ”каз про запровадженн¤ загальноњ в≥йськовоњ повинност≥.[31] ¬насл≥док реформ були запроваджен≥ Ївропейськ≥ стандарти орган≥зац≥њ арм≥њ. ƒо с≥чн¤ 1867 р.  вдалос¤ зменшити загальну чисельн≥сть рос≥йських в≥йськ частково за рахунок п≥дивщенн¤ ¤кост≥ озброЇнь.[32] «апроваджувались п≥льги дл¤ тих, хто мав вищу осв≥ту, що уможливило вже згадане вище поЇднанн¤ на нив≥ використанн¤ ум≥в паралельно дл¤ послуг воЇнного ≥ цив≥льного виробництва.

≤мпер≥ал≥зм початку ’’ ст. значно розширив територ≥альн≥ рамки веденн¤ воЇн. ¬иникаЇ пон¤тт¤ "св≥това в≥йна". «ростають темпи м≥л≥таризац≥њ сусп≥льства, вона поступово набуваЇ глобального характеру. «ростаЇ й к≥льк≥сть держав Ц учасниць воЇн. якщо в минулих стол≥тт¤х у в≥йнах зазвичай брали участь лише к≥лька крањн, населенн¤ ¤ких становило невеличку частину жител≥в земл≥, то в ѕершу св≥тову в≥йну було вт¤гнуто 38 крањн, а в другу Ц 61 крањну, б≥льше 80 % жител≥в земноњ кул≥. Ћюдськ≥ жертви та руйнуванн¤ в≥д св≥тових воЇн були надто великими. Ќабутт¤ глобальност≥ процесами м≥л≥таризац≥њ призводить до того, що й проблема конверс≥њ набуваЇ глобального характеру, а њњ вир≥шенн¤ стаЇ можливим т≥льки в межах всього св≥тового сп≥втовариства.

≤мпер≥ал≥зм вносить де¤к≥ зм≥ни в розвиток м≥л≥таризму. ѕо-перше, зм≥нилис¤ масштаби й глибина його впливу на сусп≥льство. ѕо-друге, м≥л≥таризм охоплюЇ вс≥ сфери сусп≥льного житт¤ будь-¤коњ крањни не т≥льки п≥д час в≥йни, а й у часи мирного розвитку. ¬инайденн¤ нових вид≥в зброњ Ц досконал≥ших ≥ дорожчих Ц призвело до того, що виробництво зброњ та м≥л≥таризована наука стають нев≥д'Їмним фактором розвитку економ≥ки.

–ос≥йський досл≥дник ћ.≤.Ѕурлаков виокремлюЇ цикли м≥л≥таризац≥њ  п≥сл¤ зак≥нченн¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. ѕерший етап охоплюЇ пер≥од п≥дготовки Ќ≥меччини та ≥нших крањн до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ƒругий етап м≥л≥таризац≥њ Ц п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в —Ўј, ¬елик≥й Ѕритан≥њ, ‘ранц≥њ, ‘–Ќ. Ќарешт≥, трет≥й етап пов'¤заний з ескалац≥Їю рег≥ональних конфл≥кт≥в, перш за все в крањнах, що визволилис¤.[33] ¬иробництво озброЇнь загалом у пров≥дних крањнах зросло з 17,0 до 80,8 млрд. дол., тобто в 4,8 рази.[34] “им часом, кожний з цих етап≥в економ≥чноњ, технолог≥чноњ ≥ виробничоњ п≥дготовки в≥йни, врешт≥, завершувавс¤ вимушеною конверс≥Їю. Ќайб≥льш≥ див≥денди в≥д виробництва озброЇнь отримали —Ўј, ¤к≥ зб≥льшили випуск зброњ у 25 раз≥в ≥ зазнали значно менших втрат у в≥йн≥, н≥ж ≥нш≥ крањни. ¬одночас за цей рахунок њм вдалос¤ ¤кнайефективн≥ше адаптувати дос¤гненн¤ м≥л≥таризованоњ економ≥ки до повоЇнноњ конверс≥њ. «окрема, масове виробництво автомоб≥л≥в, а згодом ≥ л≥так≥в багато в чому зобов'¤зане моб≥л≥зац≥њ ум≥в ≥ ресурс≥в в роки в≥йни. « ≥ншого боку, вказан≥ див≥денди спри¤ли оптим≥зац≥њ процесу конверс≥њ.

 ¬иникненн¤ та розвиток атомноњ, а пот≥м ¤дерноњ зброњ докор≥нно зм≥нили умови ≥снуванн¤ людства. « по¤вою нового виду зброњ масового знищенн¤ ≥стор≥¤ людства под≥лилас¤ на два пер≥оди: до¤дерний та ¤дерний. “е, що було нормою й правилом дл¤ до¤дерноњ епохи, ви¤вилос¤ непридатним дл¤ ¤дерноњ. ¬елика в≥йна стаЇ тотальною катастрофою, а тому вважаЇтьс¤ неможливою. ѕроте розум≥нн¤ того, що в ц≥й в≥йн≥ переможц¤ не може бути, приходить не одразу. ћ≥л≥таризм у ¤дерний пер≥од в ≥стор≥њ людства всього лише зазнаЇ певних зм≥н. ÷ей пер≥од можна под≥лити на к≥лька етап≥в: друга половина 40-х Ц 60-т≥ рр. ’’ ст. Ц конверс≥¤ в одних крањнах, насамперед у тих, котр≥ найб≥льшою м≥рою були вт¤гнут≥ у в≥йну, в≥дбуваЇтьс¤ практично водночас з ескалац≥Їю "холодноњ в≥йни" та гонки озброЇнь за участю переважно ключових актор≥в системного протисто¤нн¤ (—Ўј ≥ —–—–); 70-т≥ рр. ’’ ст. Ц зд≥йснюютьс¤ декларативн≥ за¤ви про високий потенц≥ал конверс≥њ в умовах спроби розр¤дки м≥жнародних в≥дносин, але реальних зрушень у ц≥й сфер≥ життЇд≥¤льност≥ держав не сталос¤; початок Ц середина 80-х рр. ’’ ст. Ц нове загостренн¤ м≥жнародних в≥дносин, новий етап гонки озброЇнь, конверс≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ спорадично в державах, ¤к≥ не мали безпосереднього в≥дношенн¤ до американо-рад¤нського протисто¤нн¤; середина 80-х Ц 90-т≥ рр. ’’ ст. Ц завершенн¤ "холодноњ в≥йни", криза староњ ≥ становленн¤ новоњ системи м≥жнародних в≥дносин, обФЇктивно законом≥рна дем≥л≥таризац≥¤ здеб≥льшого в нових незалежних державах, де в≥дбувалис¤ не надто вдал≥ спроби конверс≥њ з паралельними пропозиц≥¤ми не допустити розпаду Їдиного (рад¤нського) ¬ѕ  ¤к потенц≥йного джерела поповненн¤ бюджету ≥ в≥днайденн¤ кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ конверс≥њ.

—аме у цьому контекст≥ актуал≥зуЇтьс¤ доц≥льн≥сть наукового осмисленн¤ впливу конверс≥њ на м≥жнародн≥ в≥дносини, комплексного характеру соц≥альних аспект≥в конверс≥њ ≥ шл¤х≥в њњ практичноњ реал≥зац≥њ з використанн¤м найсучасн≥ших методолог≥й ≥ метод≥в пол≥толог≥њ м≥жнародних в≥дносин.

ѕроблема конверс≥њ, ¤ка розгл¤далас¤ ран≥ше головним чином у њњ в≥йськово-економ≥чному вим≥р≥, в наш час значно б≥льшою м≥рою визначаЇтьс¤ широким набором р≥знопланових ≥ д≥алектично суперечливих чинник≥в пол≥тичного, економ≥чного, соц≥ального, гуман≥тарного й еколог≥чного пор¤дку, без урахуванн¤ ¤ких неможлива оптим≥зац≥¤ цього процесу.  рах ялтинсько-ѕотсдамськоњ системи, розпад —–—– ≥ очевидна розмит≥сть самого чинника постб≥пол¤рност≥ при визначенн≥ сучасноњ системи м≥жнародних в≥дносин також обумовлюють нагальн≥сть розробки нових п≥дход≥в до зд≥йсненн¤ процесу конверс≥њ.

√лобал≥зац≥йний зсув основних загроз, перех≥д традиц≥йноњ м≥жнародноњ конфл≥ктност≥ з глобального на рег≥ональний та субрег≥ональний р≥вн≥ за одночасноњ по¤ви радикально нових виклик≥в загальн≥й безпец≥, що, зокрема, лежать у сфер≥ еколог≥њ, демограф≥чного вибуху ≥/чи м≥жнародного тероризму, буквально диктують потребу переоц≥нки усталених погл¤д≥в на проблему конверс≥њ та наповненн¤ цього пон¤тт¤ новим зм≥стом, ¤кий би в≥дпов≥дав реал≥¤м сучасного св≥ту. —утн≥сна зм≥на характеру загроз у св≥т≥ призводить до в≥дпов≥дних модиф≥кац≥й самих ц≥лей ≥ зм≥сту вс≥х форм ≥ вид≥в конверс≥њ, що постають на пор¤дку денному.  онкретн≥ р≥шенн¤ пост≥йно наштовхуютьс¤ на неспод≥ван≥ повороти у розвитку в≥йськово-пол≥тичноњ ситуац≥њ в р≥зних рег≥онах св≥ту (колишн¤ ёгослав≥¤, јфган≥стан, ≤рак, низка африканських крањн та ≥н.). “ут ¤краз ≥ про¤вл¤ютьс¤ залишков≥ про¤ви традиц≥йних вид≥в конверс≥њ у той час ¤к —Ўј ≥ особливо «ах≥дна ™вропа демонструють певний поступ на шл¤ху економ≥чноњ ≥ комплексноњ конверс≥њ. ≤з ростом економ≥чних ≥ ф≥нансових можливостей  итаю ≥ –ос≥њ ц≥лком можливе поступове зростанн¤ пропорц≥њ мирних галузей у  загальих обс¤гах ф≥нансуванн¤ й ≥нвестуванн¤. ѕрискореними темпами вона в≥дбуваЇтьс¤ у державах, ¤к≥ стають членами Ївропейських ≥ Ївроатлантчних ≥нтеграц≥йних формувань.

¬ сучасн≥й ”крањн≥ проблема конверс≥њ в≥йськово-промислового комплексу опинилас¤ в центр≥ уваги науковц≥в ≥ пол≥тик≥в  . ћожна без переб≥льшенн¤ зазначити, що конверс≥¤, њњ характер та к≥нцев≥ результати одразу стали своЇр≥дним ≥ндикатором в≥йськово-пол≥тичноњ та соц≥ально-економ≥чноњ трансформац≥њ крањни. ќднак розпад колись Їдиного рад¤нського ¬ѕ , а з ≥ншого боку в≥дсутн≥сть реальних загроз воЇнного втручанн¤ та брак належного концептуального забезпеченн¤ спричинилис¤ до надто низькоњ ефективност≥ конверс≥йних заход≥в.

“ут також треба враховувати, що д≥¤льн≥сть будь-¤коњ держави у галуз≥ конверс≥њ визначаЇтьс¤ њњ життЇво важливими ≥нтересами економ≥чного та пол≥тичного характеру. ѓњ ефективн≥сть залежить в≥д того, наск≥льки при формуванн≥ та реал≥зац≥њ нац≥ональноњ пол≥тики, особливо позаблокових держав перех≥дного типу, враховуютьс¤ ¤к нац≥ональн≥ ≥нтереси, так ≥ загальна ситуац≥¤ на св≥тов≥й арен≥ й стан справ у дво Ц ≥ багатосторонн≥х в≥дносинах. “ому при формуванн≥ державноњ пол≥тики в галуз≥ конверс≥њ врахуванн¤ м≥жнародно-пол≥тичноњ складовоњ цього виду д≥¤льност≥ не може бути нижчим, н≥ж њњ економ≥чного елементу.  оли мовитьс¤ про ”крањну, то такий п≥дх≥д зумовлюЇтьс¤ також проблемами цив≥л≥зац≥йного вибору м≥ж Ївропейськими ≥ Ївраз≥йськими ц≥нност¤ми та зростаючою доц≥льн≥стю виокремленн¤ справд≥ стратег≥чного партнера у широкому кол≥ декларованих стратег≥чних партнерств. ≤нтеграц≥йна стратег≥¤ держави п≥сл¤ президентських вибор≥в 2004 року даЇ над≥њ на гнучке поЇднанн¤ Ївро≥нтеграц≥йноњ пол≥тики з ≥нтегруванн¤м на пострад¤нському простор≥.

Cписок використаноњ л≥тератури